У 1937 р. митрополит Андрей Шептицький вже вкотре виявив щедрість щодо редемптористів Львівської віцепровінції: майже в самому центрі Львова вони відкрили свій новий дім на вулиці Зибликевича, 30 (сьогодні Івана Франка, 56), посвятивши його під опіку св. Климентія. До посілості входили великий будинок з городом і церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії. Канонічне затвердження нового дому редемптористи отримали від Генерального уряду 4 грудня 1937 р.

Ця посілість спочатку була власністю Львівського Ставропігійного братства. У 1881 р. там оселилися сестри Василіянки; вони відкрили гімназію для дівчат, яка діяла з перервами до 1933 р. Невдовзі дім було розбудовано, а Львівський митрополит Сильвестер Сембратович добудував у 1885 р. невелику церкву, яка служила вірним тієї частини Львова.

В 1893 р. у церкві було встановлено ікону Матері Божої Неустанної Помочі. Ікона - робота невідомого маляра, намальована на полотні розміром 100х150 см., подібна до оригіналу, що в Римі. Завдяки цій іконі дуже зріс приплив вірних до храму.

У 1912 р. митрополит Андрей Шептицький купив василіянкам новий, більший дім на вул. Длугоша, 95, що був розташований неподалік, а власність на вул. Зибликевича перейшла до товариства "Народного Дому". В середині тридцятих років організація вирішила продати дім і церкву, яка після Першої світової війни була дуже занедбаною. Саме ці будівлі Митрополит Андрей Шептицький купив і передав редемптористам 18 травня 1937 р.

У 1938 р. отці доклали зусиль, щоб відремонтувати приміщення. 13 листопада 1938 року сам митрополит Андрей Шептицький разом з апостольським візитатором єпископом Миколаєм Чарнецьким та генеральним консультором о. Йосифом Схрейверсом у присутності великої групи редемптористів урочисто посвятив монастир. Водночас святкували Ювілей віцепровінції. У провінційному домі із самого ранку було відправлено подячну Святу Літургію.

Проте працю редемптористів перервала Друга світова війна. У 1939 році при першій більшовицькій окупації, перший поверх монастиря зайняли агенти НКВД. Від 1946 до 1959 р. дім був власністю облпарткому; пізніше монастирський комплекс зайняла турбаза "Львівська" закритого акціонерного товариства "Львівтурист" і володіла ним до 1992 р. На той час із церкви зробили кафе з готелем на другому поверсі, а в монастирському домі розмістили бухгалтерію.

Влітку 1992 р. Провінційна рада Львівської провінції редемптористів звернулася до міської ради народних депутатів м. Львова з проханням повернути монастирські споруди й прилеглу ділянку. У 1993 р. під дверима колишнього храму Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії почалися Богослужіння вірних УГКЦ, які відправляв о. Михайло Залізняк. У червні 1993 р. відповідальним за дім та його ремонт призначено о. Михайла Якимця. У серпні того самого року рішенням Представника Президента України у Львівській області монастирський комплекс повернено Львівській провінції редемптористів.

24 грудня 1996 року Державний комітет України у справах релігії зареєстрував монастир св. Климентія як релігійну організацію Української Греко-Католицької Церкви. Після тривалих ремонтних робіт відновлено монастирський храм в честь Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, де регулярно відбуваються Богослужіння, а в домі розмістився Провінційний уряд Львівської провінції Згромадження редемптористів.

Настоятелі монастиря св. Климентія:

• Де Вохт Йосиф 18 травня 1937 – 1946
• Винницький Михаїл 6 жовтня 1993 – грудень 1993
• Залізняк Михайло грудень 1993 – 18 лютого 1995
• Возьняк Ігор 18 лютого 1995 – 12 квітня 1996
• Залізняк Михайло 26 квітня 1996 – 25 липня 1997
• Волошин Михайло 20 липня 1997 – 25 лютого 2005
• Іванів Василь 25 лютого 2005 – 1 січня 2011
• Колісник Ігор 1 січня 2011 – 1 січня 2015
• Рак Андрій 1 січня 2015 - 1 січня 2023
• Борейко Володимир 1 січня 2023 - 

На даний час при храмі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці діють такі спільноти:

Архибратство Матері Божої Неустанної Помочі

Метою Архибратства є вшанування Пречистої Діви Марії під іменем Матері Божої Неустанної Помочі, щоб за її заступництвом вимолити собі потрібних ласк, а особливо ласки доброї смерті. Почитати її частим прийняттям Євхаристійного Христа.

Відповідальна за спільноту: п. Євгенія, к. тел.. 099-02-06-388

Матері в молитві

Молитись за своїх дітей і дітей цілого світу, за потреби Церкви і українського народу. Вчимося бути добрими, люблячими, бачити Ісуса в кожній людині, випрошуючи благодаті все більшого розуміння волі Господа стосовно нашого життя і наших дітей. Звірся на Господа всім твоїм серцем, не покладайся на власний розум. (Прип. 3.5.)

Відповідальна за спільноту: п. Ліда, к. тел.. 097-47-97-459

Молодіжна спільнота «Quo vadis?»

Це спільнота молодих людей які разом читають Святе письмо, подорожують, відвідують святі місця, співають, танцюють, спілкуються на духовні теми, приймають участь у реколекціях, виготовляють стрітенські свічки, приводять Святого Миколая до дітей, колядують Різдвяним вертепом, розважають над страстями Христа у Великий піст. Та багато іншого. В спільноті кожен зможе навчитися чогось нового, віднайти себе і Господа в собі, знайти дружню та духовну підтримку, реалізувати свої ідеї.

Зустрічі відбуваються щочетверга о 19:00.

Катехизація

При храмі НЗПБ проводиться катехизація дітей у 3-х вікових групах: підготовка до Урочистого Св. Причастя для дітей 5-7 років і дві групи продовження катехитичної науки для старших дітей.

Спільнота монастиря