На запрошення єпископа-ординарія Григорія Хомишина 8 січня 1920 р. редемптористи відкрили нову станицю у м. Станіславові. В той час в семінарії поселились священики-редемптористи: Йосиф Схрейверс, Домінік Трчка, Жак Де Бур і Григорій Шишкович. Тут єпископ надав їм кілька кімнат і визначив час користування каплицею та їдальнею. Одночасно владика Григорій Хомишин віддав редемптористам під опіку церкву св. Йосифа в західній частині міста. Праця в парафії не зовсім відповідала духові Чину, оскільки там не було можливості займатися місійною діяльністю, тому редемптористи розпочали старання про побудову власного монастиря.

Влітку 1920 р. спільнота переселилася із семінарії до нового дому на вул. Панській, 9. Це був гарний будинок з дев'ятьма кімнатами та невеликим садом. Однак церква, якою опікувалися отці, була досить далеко від монастиря. Тому в 1925 р. куплено новий дім, в центрі міста на вулиці Голуховського, 61, який був сталим помешканням редемптористів аж до початку війни. З часом було заплановано збудувати велику каплицю на 1000 осіб. Завдяки підтримці владики Хомишина проект вдалося реалізувати протягом одного року. 2 серпня 1927 р., на свято св. Альфонса, в присутності великої кількості людей, що зійшлися з цілого міста й околиць, владика Григорій Хомишин посвятив нову каплицю.

Дім у Станіславові мав статус місійного дому Львівської віце-провінції. В ньому завжди мешкало більше священиків-місіонарів. Звідти редемптористи виїжджали на місії. Монастир став також осередком Архибратства Матері Божої Неустанної Помочі в Станіславській єпархії. У каплиці перебувала ікона МБНП, тому сюди приходило багато прочан. Отці обслуговували всіх, хто до них приходив: відправляли для них Літургії, виголошували проповіді, сповідали. Самовіддана праця отців приваблювала до каплиці міську інтелігенцію. Хоча спочатку ці люди приходили лише з цікавості або навіть із критичним ставленням, згодом вони ставали ревними християнами. Петро Мельничук писав в своїх спогадах: "Приємно було побачити, як суддя чи адвокат, лікар чи професор в ніч перед великими святами молились перед Святими Тайнами". Велика кількість прочан, що відвідували невеличкий храм, потребувала більшого місця для молитви. Тому о. М. Ван де Малє, ігумен дому (1930-1936 рр.), збудував перед каплицею так звану "Люрдську печеру" - своєрідну "каплицю" під відкритим небом.

1 квітня 1946 р. діяльність редемптористів у Станіславові було припинено. Монастир перетворили в дитячу лікарню, а каплицю - у громадську лазню. Лише через п'ятдесят років, коли розпався Радянський Союз і в Україні визнано свободу віровизнання, отці знову з могли повернутися до міста, яке тепер називається Івано-Франківськ.

15 травня 1993 р. на окраїні міста було посвячено хрест. Відправу очолили владики Іреней Білик і Софрон Дмитерко. 4 липня 1993 р. о. Микола Гнатишак розпочав відправляти Богослужіння біля посвяченого хреста, а згодом стараннями о. Івана Білика там постала дерев'яна капличка. Наріжний камінь нової церкви було посвячено в кінці серпня того самого року. Величний храм вже кілька років не тільки прикрашає місто, а є місцем молитви багатьох людей. 

Від серпня 2017 р. у монастирі знаходиться кандидатура Львівської провінції Згромадження редемптористів, яка являє собою підготовчий етап перед початком новіціяту. Її метою є розбудження, пошук і розвиток покликання.

Настоятелі монастиря св. Йосифа:

• Схрейвер Йосиф 8 січня 1920 – 22 серпня 1921
• Кінцінгер Ектор 22 серпня 1921 – листопад 1923
• Де Вохт Йосиф листопад 1923 – 6 травня 1930
• Ван де Малє Маврикій 6 травня 1930 – 13 серпня 1936
• Де Вохт Йосиф 13 серпня 1936 – 14 травня 1937
• Бульс Ахіль 17 грудня 1937 – 4 березня 1939
• Величковський Василій 4 березня 1939 – вересень 1941
• Бахталовський Роман вересень 1941 – 1 квітня 1946
• Гнатишак Микола 4 липня 1993 – 28 травня 2002
• Федчишин Степан 28 травня 2002 – 15 липня 2003
• Павлуцький Михайло 15 липня 2003 – 7 червня 2005
• Волошин Михайло 7 червня 2005 – 1 листопада 2008
• Бичок Микола 1 листопада 2008 – 1 серпня 2010
• Бубній Михайло 1 серпня 2010 – 25 лютого 2014
• Цікало Андрій 25 лютого 2014 -

Спільнота монастиря