Соціально-демократичні перетворення в Україні кінця 80-х - початку 90-х років минулого століття дозволили репресованій Українській Греко-Католицькій Церкві заявити про своє відродження, визначили її остаточну легалізацію і початок нового етапу історії - процесу становлення і розбудови.

20 квітня 1991 року тернополяни зустрічали главу своєї Церкви блаженнішого Мирослава Івана кардинала Любачівського. Наступного дня, у неділю на Співочому полі в парку Національного Відродження, незважаючи на безперестанний дощ, десятки тисяч людей прийняли участь в Архиєрейській Службі Божій.

А увечері того ж дня кардинал М.-І. Любачівський посвятив хрест на бульварі Данила Галицького, саме на цьому чудовому місці Східного масиву Тернополя, що завдяки незбагненному Божому Провидінню залишилось вільним від забудови, яка велася на початку 70-х років у цьому районі міста - тут мав стояти величний Храм на прославу Божої Матері Неустанної Помочі. А тоді люди збиралися на молитву під хрестом і ніхто ще не знав, що до входження у новий храм залишалося з того дня неповних дев'ять років...

Це були нелегкі, але сповнені радості і надії роки розбудови нового життя - життя з Христом. Об'єднані в єдиному пориві духовенство й вірні, маючи незламну віру у відновлення батьківської Церкви, своєю жертовною працею наближали цей довгоочікуваний і вимріяний день.

Ранок 4 грудня 2000 року видався напрочуд світлим і чистим. Все довкола з великої Божої любові і щедрості було прикрашене сріблясто-білим рясним інеєм. Радість і піднесення переповнювали душі людей, які багатотисячною громадою прийшли на посвячення престолу і першу урочисту Архиєрейську Святу Літургію в новозбудованому храмі Матері Божої Неустанної Помочі, яку очолив владика Михаїл Сабрига. Цією визначною подією ознаменувалося входження до новозбудованого храму. Увечері святкування продовжилось урочистим зібранням гостей та парафіяльної громади на представленні мистецької програми «Ввійдімо в храм»  Молодіжного духовного театру «Воскресіння».

Від того знаменного дня в житті парафії відбулося багато цікавих і важливих подій. Храм з кожним роком набував довершеності і краси. Наче дорогоцінні шати, повставали в інтер'єрі величні бічні престоли з іконами Христа та Зарваницької Матері Божої, небесним зоряним світлом сяяли вітражі святині, любов'ю, миром і благодаттю промінилася запрестольна ікона Матері Божої Неустанної Помочі.

Сповнилося монументальною красою і зовнішнє убрання храму. Радісний порив до неба пробуджують сьогодні в душах вірних стрімкі світлі стіни святині та куполи, увінчані хрестами, втішають передчуттям благодатної зустрічі з Христом у Святій Літургії величні звуки церковних дзвонів.

За прожиті роки зросла і зміцніла церковна громада. Вірні не тільки ревно відвідують Богослужіння, але й жертвують духовну працю у спільнотах, які чисельно об'єднують парафіян - «Братство Матері Божої Неустанної Помочі», спільнота «Матері в молитві», «Марійська дружина», «Віра і Світло», «Вівтарне братство», дитяча молитовна спільнота «Вервиця», «Біблійне коло».

Значною подією у житті парафії стало відкриття Місійного центру редемптористів, в якому відбуваються концерти, фестивалі, конкурси, проводяться тематичні заходи до різних християнських свят, працюють духовно-мистецькі студії.

На базі Місійного центру проводилися фестивалі редемптористської молоді Львівської провінції Згромадження редемптористів. При Місійному центрі функціонує Молодіжний духовний театр «Воскресіння», який вже впродовж 15 років здійснює активну творчу діяльність на парафії, в Україні та за її межами, розвиваючи нові форми місійної праці спільно з редемптористами.

У Місійному центрі зародилася цікава ініціатива, яка з 2009 року реалізується у формі проведення Конкурсу авторської духовно-мистецької творчості дітей та молоді імені св. Альфонса Лігуорі. Навколо цього творчого проекту об'єдналися вже більше ста молодих митців, які працюють у різних мистецьких жанрах на духовну тематику.

Настоятелі монастиря Матері Божої Неустанної Помочі:

• Шевчишин Михайло липень 1992 – 8 вересня 1993
• Федчишин Степан 8 вересня 1993 – 4 квітня 1994
• Іванів Василь 4 квітня 1994 – 1 вересня 1999
• Федюк Петро 1 вересня 1999 – 7 червня 2005
• Вітовський Володимир 7 червня 2005 – 23 грудня 2006
• Горбань Іван 23 грудня 2006 – 15 грудня 2008
• Федчишин Степан 15 грудня 2008 – 3 червня 2009
• Ліниця Василь 3 червня 2009 – 22 лютого 2015
• Шевчук Мирон 22 лютого 2015 - 15 лютого 2019
• Павлій Ігор 15 лютого 2019 - 

Спільнота монастиря