Шановні співбрати, сестри, колеги, друзі.

Наближаючись до наших зустрічей в половині шестирічного терміну виконування обов’язків Генеральним урядом і до схвалення Апостольських планів і планів реструктуризації нашими Конференціями, можемо побачити в історії святого Клемента Гофбауера особливі приклади того, як Бог кличе людей взяти участь в місії нашого Згромадження.

Клементу Гофбауеру було майже 33 роки, коли його прийняли до редемптористів разом з його другом Тадеєм Гюблем. Хоча він сильно відчував покликання до життя місіонера і до священства, та різні перешкоди і розчарування перешкоджали йому у здійсненні цієї мрії. Тим не менше, Клемент не переставав шукати способу відповісти на те, що він відчував, як Божий поклик. Він вивчав богословіє у Відні, був пустельником і катехитом у Тіволі, читав духовні книги (включаючи деякі твори Альфонса Лігуорі), поглиблював молитовне життя і вирушив у паломництво до Риму. У Римі він зустрівся з місіонерами-редемптористами, які працювали в церкві св. Юліана, і попросив про прийняття до Згромадження.

Його чудова історія на цьому не закінчується! Насправді, це був лише початок. Менш ніж через рік після їхніх обітів, місіонери-редемптористи Клемент і Тадей знову перетнули Альпи, щоб принести Згромадження Редемптористів у нові країни і дати відповідь на нові місійні виклики. Менш ніж через два роки вони заснували у Варшаві першу спільноту редемптористів поза межами Італії. Місійний динамізм Клемента перетворив невелику церкву святого Бенона в пасторальний центр, який приваблював тисячі людей. Молоді люди приєднувалися до Згромадження, були плани заснування нових спільнот, розвинулось соціальне служіння і шукались  нові способи євангелізації. Знову і знову Клемент повторював: Євангелію треба проповідувати завжди по-новому, у кожному часі і поколінні, мовою, яку можуть зрозуміти звичайні люди. Ці слова продовжують надихати нас. Ми просимо Бога оживити сьогодні наше апостольське життя і нашу місійну харизму!

Незважаючи на успіх, Клемент продовжував стикатися з серйозними перешкодами. Його друг, співбрат і товариш Тадей Гюбль помер після того, як його сильно побили під час переслідувань. Багато місць служінь редемптористів були закриті державними органами влади. Клемент відчував відсутність підтримки і заздрощі від інших священиків і церковних чиновників. Зрештою, він і його співбрати-редемптористи були вигнані з Варшави. Протягом наступних дванадцяти років Клемент намагався заснувати численні спільноти редемптористів по всій Європі. Кожна з цих ініціатив зазнала невдачі. Він притягнув багатьох молодих людей, які бажали вступити до Згромадження і віддати своє життя за Велике Відкуплення у цьому місійному покликанні. Однак він не міг заснувати новіціят, і ці молоді люди не мали можливості жити в спільноті. Коли він помер 15-го березня 1820 року, здавалося, що всі його зусилля були марні. Жодної ним заснованої спільноти не збереглося. Але у Бога були інші плани.

Через місяць після його смерті, 19 квітня 1820 року, цісар дозволив Згромадженню Найсвятішого Ізбавителя заснувати дім в Австро-Угорській імперії. Незабаром ті молоді люди, які так довго чекали, щоб жити своїм місійним покликанням, були прийняті до новіціяту. Невдовзі Згромадження поширилось з Відня по всій Північній Європі, до Північної Америки, а потім і за їх межами. Святий Клемент Гофбауер був канонізований у 1909 році, і він був оголошений покровителем  Відня понад сто років тому - у 1914 році.

Життя і покликання св. Клемента Гофбауера є великим свідченням Божої сили, яка перетворює наші невдачі в нові нагоди і зроджує нові місійні покликання в найнесподіваніших місцях. Відзначаючи його свято, ми пам'ятаємо його наполегливість і вірність, а також його ідейність і творчість. Наступного року ми святкуватимемо 200-ту річницю з дня його смерті. Наше Згромадження продовжує будувати на тих фундаментах, які Клемент і Альфонс залишили для нашого покоління.

Нехай Бог продовжує відроджувати і оновлювати наше Згромадження і наше місійне покликання в дусі святого Клемента. Нехай Спаситель продовжує кликати чоловіків і жінок брати участь у цьому місійному покликанні сьогодні у благодаті і силі Святого Духа. Нехай Марія, наша Неустанна Поміч, завжди супроводжуватиме нас у нашій місії.

Я бажаю вам благословенного і радісного свята Святого Клемента.

Ваш брат у  Відкупителі,

о. Майкл Брейль, CSsR 

Генеральний Настоятель

15 березня 2019 р.