21 жовтня 2018 року, у день пам’яті Святих Отців VII Вселенського Собору, владика Богдан Дзюрах здійснив Чин посвячення престолу в храмі Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ в місті Чернігів.

Храм знаходиться на території монастиря Згромадження сестер місіонерок Найсвятішого Ізбавителя, а здійснюють служіння в ньому редемптористи Львівської провінції ЗНІ. Молитовну участь у Божественній Літургії взяли адміністратор храму о. Роман Халус, ЗНІ о. Роман Пушка, декан Чернігівський, о. Юрій Логаза із м. Славутич, отці-салезіани Максим Рябуха та Григорій Швед, о. Андрій Хім’як, секретар владики Богдана, та отці-редемптористи Микола Туркот і Антоній Ніколаєв.

У своїй проповіді владика Богдан наголосив на важливості для парафіяльної громади події посвячення престолу: «Ми сьогодні посвятили престол – найважливіше місце в храмі, на якому довершується найголовніше і центральне таїнство нашої святої віри – Пресвята Євхаристія… Символіка, присутня в Чині посвячення престолу, має не тільки глибоке богословсько-історичне коріння, а й несе конкретне послання для нашого щоденного християнського життя».

Відтак проповідник акцентував увагу на двох важливих елементах: навколо престолу сам Господь збиратиме нас на трапезу Божої любові, а також престол – це місце, від якого Господь нас прагне посилати у світ, щоб ми проголошували цю Його любов усьому створінню.

«Щонеділі Господь кликатиме нас сюди на свято Божої любові, до трапези Божого Слова і Найсвятіших Тіла і Крові Господньої, через які ми причащатимемося Божого вічного життя. З цього євхаристійного престолу на нас спливають потоки Божої любові, які напувають наші душі, лікують наші рани, просвітлюють наш розум, оживляють наші серця, роблячи їх здатними любити інших так, як Господь нас полюбив», – підкреслив владика. Отож, усе істинно християнське життя протікає у цьому русі: до престолу і від престолу: «До престолу ми наближаємося, бо відчуваємо нестримну тугу нашого серця, спрагу за Божою любов’ю і благодаттю. Від престолу ми йдемо, бо відчуваємо нестримне бажання поділитися тим даром, який ми щойно отримали від Бога».

Відтак владика Богдан пригадав усім присутнім про цінність недільної Літургії, яку слід сприймати воднораз як найцінніший дар і наше життєве завдання: «Наша участь у Літургії нехай не закінчується з останнім «Амінь» та з піснею «Боже, великий, єдиний». Ми повинні відходити з Літургії не тільки і не стільки з почуттям виконаного обов’язку, а, радше, з усвідомленням отриманого дару і завдання ділитися цим даром з іншими людьми. Такою є логіка Божої любові, яка не хоче залишитися в межах храмів чи в межах самої християнської спільноти, але бажає через нас, християн, поширюватися у світі і так змінювати цей світ зсередини».

Варто зазначити, що участь у святкуванні також взяли численні сестри-місіонерки Найсвятішого Ізбавителя разом зі своєю провінційною настоятелькою с. Теодорою Шулак, а також гості із сусідніх парафій УГКЦ.

З сайту Київської Архиєпархії