"Бог, Батьківщина і я" - такою була тема реколекцій для хлопців які пройшли з 16 по 18 листопада 2018 р. в монастирі св. Альфонса у Львові. Протягом цього часу о. Мирон Дух, з Луцького екзархату, який запропонував хлопцям саме таку тематику, спонукав своїми науками реколектантів для глибшого пережиття Бога і Батьківщини в своєму житті.

Пропоную кілька думок самих учасників:

"Реколекції були для мене дуже цікавими. Я почув для себе багато нового. Над деякими речами я навіть задумався".

 Максим Трохимчук, 15 років, Ковель

"На цих реколекціях я розкрив для себе поняття любити Бога. Також мені сподобалось те, шо був час на роздуми над покликанням. А ще о. Мирон дуже добре і розгорнуто розкрив тему цих реколекцій".

Віктор Дяковський, 15 років, с. Спас (Кам’янко-Бузький р-н)

"Другий раз поспіль я маг змогу взяти участь в реколекціях редемптористів. Для мене ці реколекції були дуже особливі, оскільки на науках ми розмовляли не лише за темою реколекцій (Бог, Батьківщина і я), а й про різні речі які нас турбують. Дуже вдячний о. Мирону Духу".

Орест Задорожний, 16 років, с. Спас (Кам’янко-Бузький р-н)

"Дорогий отче Мирон! Щиро дякуємо за науку, за проголошення Божого слова, за те, що знайшли час і можливості для спілкування з нами. У Ваших проповідях Слово Боже з Біблії, книги життя, перепліталось з конкретними прикладами, життєвими ситуаціями з книги життя Вашої родини та інших людей. Довірившись Святому Духові, Ви допомогли нам подивитись у глибінь свого серця і віднайти там Христа, віднайти Господа в подіях свого життя, поглиблюючи свою віру та знання.

Реколекції допомогли осмислено озирнутися назад і впевненіше дивитися вперед, зрозуміти багато речей, які допоможуть нам йти шляхом християнської досконалості. Ви наставляли нас: - любити Бога через виконання Його заповідей; - вшановувати Божу Матір, Матір милосердя; - християнським родинам виконувати обов’язки по вихованню дітей; - молитися у чистоті серця; - жити згідно з Євангелієм, щоб наше земне життя не перетворилось у кругообіг марнотравства; Ми усвідомили, що і в житті і в смерті ми належимо Отцю, найбільш багатому, люблячому і вірному в цілому всесвіті. У щоденній молитві до розп’ятого Христа ми благаємо, щоб Ісус влив у наше серце живі почуття віри, надії та любові, а також щире розкаяння в наших гріхах і сильне прагнення змінити життя. Тому ми, діти Божі, намагаємось йти Божою дорогою, дорогою святості. І в цьому нам допомагають Свята Літургія, наші молитви, читання Святого Письма, Сповідь, Святе Причастя. До нас промовляв Бог через Вас, отче. Запали в серце слова ­звернення до всіх: - неси відповідальність перед Богом за родину; - передай віру, заповіт життя дітям та внукам; - будь людиною! Роби все по­-людськи; - не бійся бути добрим, роби добрі справи, бо віра без добрих справ мертва; - вчись жити в суспільстві; - будь готовий зустрітися з самотністю; - навчись правильно вмерти, тобто перейти від земного до небесного життя. Торкнулися нашого серця слова проповіді: - звертайся до Бога, прислухайся до Нього і не тільки сам зміцнюйся у вірі, але й приводь інших до Христа; - жертвуй своє життя Богу, тобто присвячуй Богу свій час. Він продовжує спасати нас кожного дня; - щодня Господь дає нам побачити славу хреста. Щодня він допомагає нам глибше зрозуміти таємниці віри; - щодня Він дарує нам благодать любити Його і служити Йому. Ми все більше і більше переконуємось, що нам, християнам, потрібно бути відкритими на діяння Святого Духа, який впливаючи на нас, одухотворяє, визволяє, обдаровує волею, перемінює нас, робить зусилля легкими. Молитва стає чимраз спонтаннішою, легкою і приємною. У ній щораз більше і більше виявляється порив серця, що горнеться нездоланною силою до Бога".

Мар’ян Шинкар, Жидачів