При хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина.

Йо 19,6-11;13-20;25-28;30-35

Кожного року на початку осені, відзначаючи свято Воздвиження Хреста Господнього, Церква вшановує святий хрест – символ нашого відкуплення. Це нагадує нам ціну спасіння людства – смерть Божого Сина на хресті, жертву найбільшої любові.

Коли сьогодні говоримо про хрест, не потрібно особливої науки про його прояви та значення. Вже десять років, зокрема останніх чотири, ми несемо важкий хрест несправедливої, жорстокої війни росії проти України. Це хрест боротьби за справжню свободу й незалежність Держави, побудованої на вірі та любові до Бога, на Божій, а не людській правді. Проявами цього хреста є смерть тисяч невинних людей, зруйновані будинки, лікарні, школи, музеї, все, що люди здобували роками важкою працею, власними силами. За щасливе майбутнє нашого народу ми платимо високу ціну: життя сотень тисяч воїнів ти мирних громадян, наших чоловіків, синів і дочок, братів та сестер. Чому така висока ціна свободи? Бо за життя вічне всіх нас заплачена найвища ціна – смерть Божого Сина на хресті. Адже великі цінності завжди дорого коштують. Про це нагадує апостол Павло: ,,Ви бо куплені високою ціною. Тож прославляйте Бога у вашому тілі” (1Кр 6,20). Так само свободу держави іноді треба захищати кров’ю та смертю людей.

Сьогодні стоїть питання не проявів та значення хреста, а джерела сили. Де взяти силу нести хрест війни, як боротися з ним і звільнитися від нього, як швидше завершити війну, щоб настав мир на землі. Тут є чинники людські й духовні. Людські – це армія та зброя, засоби захисту. Духовні – це віра, надія, молитва до Бога. Для перемоги нам потрібна Божа поміч, єдність між собою, любов і відповідальність перед народом та Батьківщиною, перед Богом. Усвідомлення спільної відповідальності за державу, за наше добро.

Воїни несуть хрест війни на полі бою, захищаючи зброєю наше життя. Ми несемо цей хрест разом із ними, допомагаючи їм фінансово, зброєю, одягом та іншими речами, надаємо поміч пораненим та потерпілим внаслідок цієї війни, переміщеним особам.

Читаючи Євангеліє про страждання Спасителя, бачимо, що в дорозі на Голгофу Ісуса духовно підтримує Вероніка, обтираючи хустиною Його обличчя, Симон із Киринеї допомагає нести хрест. На Голгофі біля хреста, на якому розп’ято Ісуса, стоїть Його Мати, жінки: Марія Клеопова, Марія Магдалина, Соломія та апостол Іван. У гробі Христа ховають Йосиф з Ариматеї та Никодим. Тож бачимо, що навіть у найважчий момент Ісус не залишився сам, а небесний Отець послав Йому допомогу в особі цих людей. Божий Син виконав діло спасіння людства завдяки тісній духовній єдності з Отцем, проявив вірність Йому до кінця.

В обставинах смерті Ісуса Христа знаходимо важливий духовний лік, зброю проти війни. Щоб хрест війни не зламав нас, необхідна єдність із Богом та між людьми. В єдності є джерело сили для боротьби з ворогом. Тому ми постійно молимося словами: ,,В єдності сила народу, Боже, нам єдність подай”. Цю єдність приносить нам Божа любов, яку отримуємо через молитву. Жертовна любов об’єднує людей фізично й духовно, заохочує до підтримки один одного словом та ділом, надихає до відважної боротьби з ворогом. Чим міцніша наша єдність з Ісусом, тим з більшою силою Бог може допомагати здобути перемогу.

Цю перемогу у війні запевняє нам передусім тривала молитва, як знак надії на Бога. Молитва створює також міцний, надійний духовний захист країни від невидимих ворогів – злих духів, які є головним джерелом кожної війни та всякого зла на землі. Ісус Своєю смертю на хресті переміг найбільшого ворога – диявола. Вшанування хреста Господнього утверджує в нас переконання, що коли ,,для Бога немає нічого неможливого”, то завдяки єдності з Ісусом та між собою, надії на Нього здобудемо перемогу та мир для нашого народу. Запевненням цього є слова Христа: ,,Хто витримає до останку, той спасеться” (Мт 24,13). Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист