Благословен той, хто йде в ім'я Господнє.

Йо 12,1-18

Урочистий в’їзд Ісуса до Єрусалиму, який святкуємо у цю Квітну неділю, вводить нас у таїнство Пасхи Христової. У другій половині страсного тижня будемо переживати три важливі моменти Пасхи: Тайну вечерю, страждання і смерть Ісуса. Завершенням цього буде Воскресіння Христа з мертвих. Свято Пасхи чи Великдень – це не тільки Воскресіння Ісуса. Воно тісно пов’язане зі смертю Спасителя. Без хресної смерті й поховання у гробі не було б воскресіння. Також смерть Божого Сина не мала б сенсу без воскресіння – повернення до життя, перемоги життя над смертю, яка стала доказом Божества Христа. Тобто потвердженням того, що Він є джерелом і Володарем життя. Основою Пасхи є смерть Ісуса задля прощення наших гріхів. Тобто жертва безмежної любові Бога до нас.

У таємницю Пасхи Христос вводить нас словами: ,,Благословен той, хто йде в ім’я Господнє”. Ісус іде до Єрусалиму, аби виконати волю Отця: віддати Своє життя на хресті, щоб ми отримали прощення гріхів, визволення з їхньої неволі, життя та щастя вічне. Спаситель виразив це словами: ,,Син Чоловічий прийшов… щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох” (Мк 10,45). Тож свято Воскресіння Христового – це таємниця Божого щастя для нас.

Слова ,,Благословен той, хто йде в ім’я Господнє”, якими зустрічали Ісуса під час в’їзду до Єрусалиму, – це духовний дороговказ у пошуках щастя. Благословенний – означає щасливий. Щаслива людина та, яка постійно має ознаки щастя: здоров’я, спокій і радість, а не лише час від часу. Таке щастя може дарувати нам тільки Бог, Який ніколи не змінюється, є надійним, єдиним і невичерпним джерелом добра. В Ісуса можемо отримати різні дари і в будь-який час. А все земне обмежене й змінюється.

Ми можемо бути щасливими тільки з Богом із простої причини. Якщо шукати щастя в речах та у світі, то їх завжди буде недостатньо, вони з часом закінчуються і їх треба знову здобувати. Також всі речі не можемо постійно носити з собою чи легко, швидко знайти їх у світі. Тому не завжди зможемо мати впевненість, спокій і радість у душі, а тим самим бути щасливими. А ми хочемо бути щасливими не час від часу, а кожної хвилини життя.

Справжнє щастя потребує надійної основи, тобто цінностей, які ніколи не змінюються, не втрачають своєї вартості. Такими цінностями є Божа правда та любов.

Адже Бог, Його правда й любов досконалі, не змінюються ніколи, тому можуть наповнити нас постійним спокоєм і радістю.

Через Хрищення ми єднаємося з Ісусом і приймаємо Його у своє життя. Тільки Він перебуває з нами завжди і всюди, дарує Свою любов, поміч та опіку, де б ми не були. І це чинить нас по-справжньому щасливими. Тож нам вже не потрібно шукати якісь інші джерела щастя.

Вислів ,,йти в ім’я Господнє” показує також дорогу до щастя з Богом: вибрати Ісуса метою свого життя, створити з Ним міцний зв'язок віри, надії, любові та довіри, йти до Нього дорогою Божих заповідей. Про те, що тільки з Ісусом можна знайти щастя в житті, свідчать Його слова: ,,Без мене нічого не можете чинити” (Йо 15,5), ,,Я – світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя” (Йо 8,12), ,,Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас” (Мт 11, 28), ,,Щоб у вас була моя радість і щоб ваша радість була повна (Йо 15,11).

В аеропорту Логан літак мав уже злітати, як один молодий хлопець згадав, що у залі очікування забув сумку з Біблією. Хлопець підвівся і в паніці помчав до стюардеси. Стюардеса відмовилася відчиняти двері літака. Він умовляв, просив і категорично відмовлявся летіти без свого талісмана. Через п’ять хвилин стюардеса направила його до капітана літака. Капітан просив його сісти на місце, а хлопець просив його відчинити двері. Вони сперечалися ще десять хвилин. Капітан погодився, відчинив двері, але з умовою, якщо хлопець не повернеться за хвилину, то закриє двері, і літак полетить без нього.

Молодий чоловік побіг швидко. Діставшись зали очікування, і знайшовши свою сумку, він зрозумів, що назад вже не встигає. Обійнявши сумку, він стояв щасливий біля вікна і спостерігав, як його літак піднімається у повітря. Справа була в США далекого 2001 року... 11 вересня... Це був другий літак, який врізався у другу вежу. Терористи планували, щоб обидва літаки зруйнували вежі одночасно, але хлопець затримав рейс майже на двадцять хвилин, за які кілька тисяч людей змогли евакуюватись із другої будівлі. А цей молодий чоловік, який сидів в аеропорту Логан, був щасливий, тому що його Біблія не загубилася... Він ще не розумів, що Свята книга зберегла його від смерті...

Нехай слова ,,Благословен той, хто йде в ім’я Господнє” стануть для нас запрошенням шукати щастя в Ісусі та разом із Ним.

Тим самим застосувати віру в житті, засвідчити вчинками, що Христос справді є основою мого життя та джерелом добра. А дари спокою, радості, благополуччя шукаємо, йдучи дорогою Божих заповідей, та керуємося на ній світлом Христової науки, Божої правди та любові. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист