Благословен, хто йде в ім’я Господнє.

Йо 12,1-18

Коли Ісус Христос останній раз ішов до Єрусалиму, то тим самим наближав Боже Царство до людей, а своєю хресною смертю дав нам можливість знову стати його учасниками. На хресті Божий Син звільнив людство від гріха - багатовікової перешкоди, яка не давала йому можливості знову наблизитися до свого Творця. Ми стаємо учасниками Царства Небесного не тільки після тілесної смерті, а вже тут на землі в різний спосіб, зокрема коли беремо участь у Службі Божій згідно зі словами Спасителя: „Царство Боже є між вами” (Лк 17,21), „Бо де двоє або троє зібрані в моє ім’я, там я серед них” (Мт 18,20). Бо Свята Літургія - це прообраз, передсмак Царства Небесного на землі. Тому наша Літургія починається словами: „Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа…”.

Сьогодні пропоную деякі роздуми над першою молитвою Служби Божої, яка називається „Мирна єктенія”. Вона починається потрійним проханням про мир: „В мирі Господеві помолімся; за мир з висот і спасіння душ наших; за мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх Господеві помолімся”. Звернення до Господа найперше про мир вказує на одну з важливих ознак Царства Христового, яка свідчить про його досконалість, як пише апостол Павло: „Бо Царство Боже не їжа і не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі” (Рм 14,17). А в іншому листі він подає мир, як один із перших плодів дії Святого Духа в нас: „А плід Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість” (Гл 5,22). На початку та в кінці кожного свого послання апостол Павло бажає християнам миру.

З описів народження Божого Сина знаємо, що ангели сповіщали людям про прохід Месії на землю словами: „Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання” (Лк 2,14).

Друге прохання Мирної єктенії нагадує нам про те, що Бог є джерелом правдивого миру, а наше спасіння, осягнення Царства Небесного - це участь у Божому мирі, який є ознакою нашої тісної єдності з Ним. Також апостоли у своїх посланнях називають Ісуса Христа Богом любові та миру: „Бог є любов” (1 Йо 4,16), „Бо Він - наш мир. Він прийшов звістувати мир вам, що були далеко, і мир тим, що були близько”(Еф 2,14;17). Та й сам Ісус Христос, коли воскрес, то привітав апостолів словами: „Мир вам”. Тому важливою ознакою справжнього Божого щастя для нас є мир у нашій душі, який отримуємо від Ісуса, коли перебуваємо близько Нього, з’єднані з Ним зв’язком любові.

У третьому проханні Мирної єктенії просимо Ісуса про мир для всього світу та Церкви. Дар миру має служити нашій взаємній єдності та єдності Христової Церкви, щоб вона були виразним знаком присутності Ісуса та Божого Царства у світі.

Потім є прохання до Господа Бога за святий храм та всіх його побожних прихожан, за духовних провідників Церкви (єпископів, священиків тощо), а також за свій народ та державну владу. Ми молимося за них, щоб вони були видимим знаком Господнього миру, любові та присутності Ісуса у світі, тобто знаком Царства Небесного на землі.

Далі йдуть три звернення до Бога про Його благословення у потребах земного життя: за щасливе місце проживання (село, місто, дім), благополуччя на щодень: плоди землі й мирне життя, тобто просимо Ісуса про добро для тіла та душі. А також молимося про Божу опіку над людьми у різних, особливо складних ситуаціях: за тих, хто подорожує, хворіє чи переживає якісь терпіння, перебуває у полоні. Ці прохання є свідченням нашої віри в те, що Христос пам’ятає про кожну людину й усі наші потреби, хоче, аби всі ми спаслися – стали учасниками Його царства любові в небі. Ласку спасіння ми отримуємо не тільки у храмі, але навіть різні події щоденного життя повинні служити нашому спасінню. Маємо пам’ятати, що кожне земне добро є Божим даром, знаком Його любові до нас, тому треба належно користати з нього – не марнувати, не нищити його, ділитися земними благами з ближніми й таким чином свідчити нашу любов до Ісуса, вчинити своє життя дорогою до неба.

Мирна єктенія завершується трьома проханнями про звільнення від різних спокус та гріхів, запрошенням довіритися в усьому Богові особисто й за посередництвом Богородиці та святих. Ми просимо Бога, аби захистив нас від всього, що може стати перешкодою Його благословення для нас, нашого спасіння – стати учасниками великої спільноти любові Бога з людьми в небі.

Із цих коротких роздумів бачимо, як багато скарбів у першій молитві Служби Божої. Тому так важливим є розуміти значення цієї найбільшої молитви Церкви – Святої Літургії, відповідна поведінка під час неї у храмі, уважне слухання та активна участь у ній. Хто належно поводиться на Святій Літургії, отримує багато духовного добра для себе. І як багато тратить, обкрадає себе той, хто невідповідно, неуважно поводиться у церкві під час Служби Божої, дбає більше про свою побожність, ніж спільну молитву, і таким чином шукає добра власними силами, а не зауважує того, як щедро обдаровує нас Ісус, коли щиро любимо Його, виконуючи Божу волю. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Миколи Бичка, ЗНІ з Нюарку (США)