Марта ж клопоталася, услуговуючи всіляко.

Лк 10,38-42; 11,27-28

Успіння Пресвятої Богородиці не є кінцем Її життя. Це лише завершення Її мандрівки на землі, після якої розпочалося життя вічне в Божому Царстві. Це постійне перебування з Богом та в Його любові. Церква урочисто святкує перехід Божої Матері з землі на Небо й звертає особливу увагу на Її долю у вічності як на плоди Її особистої святості та життя, цілковито посвяченого Богові.

Особливими плодами святості Богородиці та перебування у вічності є Її становище в Небі – могутнє материнське заступництво та молитовне посередництво перед Богом. Діва Марія, як наша духовна Матір, постійно молиться до свого Сина про потрібні ласки для освячення й спасіння всіх людей. І робить це завжди, навіть тоді, коли ми про це не просимо. Вона намагається допомогти кожному отримати спасіння, бо Христос помер за спасіння всіх людей. Доказом цього є численні об’явлення Богородиці, де Вона закликає людей до навернення, старається захистити їх від усякого зла на землі та терпінь пекла у вічності. Запрошує всіх жити в єдності та любові з Богом. А також різні чудотворні ікони, через які Божа Мати виявляє свою материнську турботу про нас, готовність допомогти в різних життєвих справах, проблемах, захистити від усякого зла. Цю правду український народ виразив словами молитви: ,,Ще не чувано ніколи, щоб вона не помогла, чи у горю, чи в недолі, цього земного життя. О, Маріє, зоре зір, Ти даєш нам ласк без мір! Неустанний твій покров поміч дати все готов”.

Діву Марію називаємо також посередницею Божих ласк для нас. З Її допомогою можемо більш сміливо звертатися до Господа й бути певними, що отримаємо потрібні дари. Марія є найближче до Бога, найтісніше з’єднана з Ним, тому знає, як випросити у Сина потрібні нам ласки. Оскільки Божа Мати досконало виконала Божу волю, ставши Матір’ю Божого Сина, через Неї Христос посилає нам Свої дари. Тому святі називають Марію дорогою до Ісуса, виражену словами: ,,Через Марію до Ісуса”. Як Божий Син прийшов до людей через Діву Марію, так і ми можемо прийти через Марію до Ісуса та життя вічного. Доказом цього є слова української молитви: ,,Тож по волі Твого Сина бережи нас в цім життю від гріха і від нещастя, а веди нас до раю”.

Своєю святістю Богородиця простелила нам шлях і показала дорогу до Неба. Кажучи Богові ,,Так” у житті, вона дала нам приклад, як жити, шукати Божу волю і чинити її, слухати Боже Слово та зберігати його і цим завжди казати Богові ,,Так”.

Існує давньоруська легенда про святого апостола Андрія. Якось цей учень у супроводі ангела опинився на Небі. Споглядаючи красу того місця, апостол Андрій шукав Марію. Він знав Її особисто і надзвичайна святість Богородиці назавжди залишила в ньому свій слід. Апостол Андрій старався наслідувати Її, бо Вона була для нього Матір’ю, Володаркою, Взірцем. Діва Марія була тим Місцем, де Бог був доступний кожному.

Отже, святий Андрій всюди розглядався, але не бачив Марії в небі. Врешті-решт він запитав ангела: «Де Вона?» Він відповів: «Її тут немає. Вона все ще подорожує на землі, щоб витирати сльози свої плачучих дітей».

Сьогодні Марія споглядає із неба на кожного з нас. У ці важкі часи для нашого народу Вона не перестає молитися і заступатися за нас. Сьогодні Богородиця обіймає кожну сироту, витирає заплакані очі осиротілій матері. І переживає її біль та горе, бо й Сама не мало натерпілася. Нині Божа Мати огортає Своїм Омофором кожного воїна, котрий кинувся у жорстокий, нерівний бій, захищаючи свою Батьківщину, свій народ, свою сім’ю. Вона припадає біля лікарняних ліжок скалічених воїнів і загоює їхні рани, стишує їхній біль. Божа Мати разом із нами, з нашим зболеним, згорьованим українським народом переживає все, підтримує, обіймає, вселяє надію та радість у нашу перемогу над злом та силами темряви. Богородиця закликає нас надіятися та вірити Богові, бо тільки з Ним переможемо.

У світлий день славного Успіння Божої Матері ми, Її духовні діти, вчімося від Неї завжди шукати Бога, Божу волю, і намагаймося бути вірними Богові, довірмо себе Їй опіці, щоб разом з Нею впевнено йти через життя до вічної радості, звернімо свої очі на Небо і з вірою кличмо до Неї: „Пресвята Богородице, помагай нам!” Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист