Бо де твій скарб, там буде і твоє серце!

Мт 6,14-21

Коли вирушаємо у подорож – короткотривалу чи довгу, то перед від’їздом перевіряємо речі, документи, гроші, чи взяли все необхідне й не забули чогось важливого. Так само сиропусна неділя подає нам останні настанови для доброго проведення Великого Посту. Вона допомагає нам щасливо і успішно пройти його як духовну прощу до свята Воскресіння Христового.

Щоб краще зрозуміти значення нинішнього Євангелія, варто повернутися думкою до попередніх неділь. У неділі митаря і фарисея та блудного сина головною думкою була любов і милосердя Бога. Коли людина стає в покорі перед Господом і щиро кається, Він обдаровує її великою любов’ю. У м’ясопусну неділю ми бачили протилежну ситуацію – Божу справедливість. Хто жив у любові за земного життя, той отримав у нагороду від Бога любов у Божому Царстві. А хто не проявляв любов під час земного життя, той отримав справедливий вирок – вічні муки в пеклі.

Сиропусна неділя поєднує і підсумовує те все в собі у вигляді трьох речей: прощення, піст і скарб. А разом їх об’єднує одне слово – покаяння. Коли заглянемо у зміст молитов цієї неділі, то побачимо, що у них згадується гріх Адама, який людство оплакує і очищує покаянням.

Перше завдання будь-якого посту – це покаяння, очищення душі з гріхів Божою ласкою. Тому головними проявами посту є молитва і духовний піст, які допомагають нам отримати цю ласку від Бога.

Кінцеве завдання посту – здобути Христа, зв'язок любові з Ним, як найбільший скарб. Адже щастя у вічності становить цей нерозривний зв'язок любові людини з Богом, який триває вічно.

Із розуміння посту випливає його мета. Мета посту – не тільки дотриматися звичаїв, а створити, відновити, зміцнити свій зв'язок любові з Богом. Це наново відкрити Бога як Батька, а себе як його дитину, приятеля Ісуса. Піст готує нас до Пасхи – смерті і воскресіння Христа, яка є знаком того, що ми є цінністю для Господа, бо маємо безсмертну душу – підставу вічного життя. А ціна нашого спасіння і життя вічного велика – терпіння і кров, смерть Божого Сина. Така ціна спасіння показує Бога як найкращого, турботливого Батька, який, подібно до ситуації блудного сина, нічого не жаліє для нашого щастя і спасіння. Тим самим Ісус І Його любов – це великий скарб для нас.

Слова Христа про прощення, піст і скарб – це теж питання справедливості. Бог оцінює вчинки людини справедливо. З яким духом вона виконує їх, таку отримує нагороду: малу або велику, від людей, світу, або від Ісуса. Вчинки відкривають кінцеву мету того – чи Бог є нашим скарбом. Бо Він є джерелом всякого добра, а тим самим щастя. Заклик до правдивого покаяння, посту і вибору скарбу – це заклик до правдивої любові ділом і правдою, а не язиком і словом (1Йо 3,18).

Бог є нашим скарбом, коли здійснюємо прощення, проявляємо розуміння того, що інша особа має таку саму гідність як я. Цим цінуємо її життя як своє, дбаємо про її спасіння. Бо Бог – Отець усіх нас. Прощення показує ставлення до себе, свого життя і ближніх як до великого Божого дару.

Піст - це нагода перевірити своє щастя – його прояв і джерело, замінити пожадання речей прагненням більше пізнати і любити Бога – найбільший скарб. Це також можливість перевірити мету любові Бога – як скарб чи з користі. Піст має вартість, коли приносить духовні плоди, внутрішнє добро: пізнання Бога, щирість і відкритість серця для Ісуса та ближніх.

Багатий чоловік бажав у своєму житті творити добро. Якось він побачив, у яких жахливих умовах проживає бідний тесля. Він запросив його до себе і доручив збудувати гарний будинок. „Я бажав би, щоб цей будинок був прекрасний, використовуй для цього найкращі матеріали, запроси найкращих майстрів, не заощаджуй ні на чому”. Після цього повідомив, що від’їжджає у далеку країну і сподівається, коли повернеться, побачити вже готовий будинок. Тесля, побачивши, що має добру нагоду заробити, увесь час економив матеріали, за низьку плату наймав робітників, а всі недоробки замальовував фарбою. Коли ж повернувся із подорожі багатий замовник, то тесля, віддаючи йому ключі від будинку, сказав: „Господарю, я робив так, як ти наказував, і збудував дім, який ти собі бажав”. „Я дуже радий, - відповів господар, віддаючи ключі цьому теслі. - Я наказав збудувати цей дім для тебе, це мій подарунок тобі і твоїй сім’ї”. У наступні роки тесля дуже шкодував, що так сам себе ошукав, бо був змушений постійно робити ремонти. „Якби я знав, - говорив щоразу тесля сам до себе, - що будую дім для себе, то зробив би набагато якісніше”.

Духовні настанови, які подає Христос на Великий Піст у сиропусну неділю, мають допомогти нам перевірити передусім причину зв’язку з Богом, любові до Нього, та мету життя – якщо щиро люблю Ісуса, чи шукаю Його наполегливо як найбільшу цінність, хочу бути з Ним завжди. Який наш скарб – багатство, слава чи Бог, така мета життя. Таку вартість мають наші вчинки. Людина перебуватиме там, де поклала свій скарб. Серце, прив’язане до речей, загине разом із ними. Коли ж серце прив’язане до Бога, то людина перебуватиме з Ним у любові, а не в страху, житиме вічно. Приємність і людська слава закінчиться зі смертю, а правда і любов дають мир і радість у вічності. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист