Радійте того дня й веселіться, бо ваша нагорода велика на небі.

Лк 6,17-23

Святий Миколай – найбільш відомий і почитуваний святий усієї Христової Церкви.

Він народився в другій половині третього століття у побожній християнській сім’ї. Батько його Теофан і мати Нонна були ревними християнами, а його стрий, також Миколай, був єпископом Патар. Батьки вже з дитинства заклали в серці Миколая велику віру та любов до Бога.

Про молоді літа святого Миколая відомо мало, дещо дізнаємося лише з церковного передання. У ньому згадується, що вже немовлям він у середу та п’ятницю цілий день постив – не приймав молока з грудей матері. Неначе б уже тоді хотів навчити інших про важливість посту. Це були перші прояви святості Миколая, його любові до Бога. Святий Миколай вже з дитинства своїми чеснотами подивляв християн та поган. Освітою юнака зайнявся його стрий, єпископ Миколай, саме він висвятив його на священника.

Як свідчить передання, після рукоположення єпископ натхненно провіщав про нього в церкві так: «Ось бачу я, браття, нове сонце, що сходить над кінцями землі й милостиво втішає опечалених. О, блаженне стадо, яке удостоїться такого пастиря. Добре випасе він душі заблуканих, прокормить на лугах благочестя, а тим, що в бідах, явиться теплим помічником».

Коли прочитаємо всю історію святого Миколая, то можна сказати, що своїм життям він досконало відобразив образ Бога. Миколай старався наслідувати любов та милосердя Ісуса і цю любов щедро дарував людям, допомагаючи бідним. Свято Миколая свідчить про щедрість Бога. Небесний Отець обдарував Миколая різними талантами й він щедро їх примножив, служив ними людям. Нічого не затримував для себе, а допомагав всім словами та ділами милосердя.

Батьки залишили Миколаю велику матеріальну спадщину і він використовував її для помочі всім потребуючим. Допомагаючи особливо бідним, Миколай дарував їм також милосердя та любов Бога. За це Христос надзвичайно нагородив Миколая після смерті, що його почитають багато народів світу.

Щедрість святителя Миколая вказує на ще одну важливу рису його святості – відкритість серця на Бога. Миколай добре розумів – все, що має, є Божим даром, знаком любові Господа до Нього, а не власним здобутком. Пам’ятав також слова Ісуса, що кожен християнин покликаний приймати любов від Бога й об’являти її іншим, допомогти пізнати Христа. Маючи відкрите серце на Христову любов, Миколай був відкритий на потреби людей, готовий дарувати цю любов ближнім і провадити їх до Бога. Люблячи Ісуса особисто, він бачив і любив його в ближніх.

Знайшовши щастя з Ісусом, Миколай старався вчинити щасливими інших людей. Такою є природа Божої любові: чим більше даємо, тим більше радості стає в нашій душі. Тож святителя Миколая можна назвати світлом Христової правди та любові для людей, який досконало виконав слова Ісуса: „Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що не небі” (Мт 5,16). Життя, зокрема теперішня війна в Україні, дають безліч свідчень сили Божої любові. Багато людей віддають останнє, щоб у світі панував мир, злагода та добро.

Американська письменниця та меценатка Мітці Пердью для допомоги Україні продала свою обручку зі смарагдом за 1,2 мільйона доларів. За свій кошт Пердью купила 8 автомобілів для потреб поліції Київської області. Гроші, виручені від продажу обручки, вона ще не задіяла і наразі розмірковує, як їх краще використати. Пердью планує побудувати у Львові та Києві шелтери для реабілітації жертв сексуального насилля. Влітку Мітці Пердью відвідала Україну у складі американської делегації. Побачене так її вразило, що Мітці вирішила продати обручку зі смарагдом, а гроші передати Україні. Жінка отримала перстень у подарунок від майбутнього чоловіка, магната Франкліна Парсонса Пердью, і носила щодня аж до його смерті у 2005 році. Кожне свято дане нам не тільки для радості, приємності, гарного настрою, а повинно бути духовною наукою для особистого освячення. Щоразу маємо виносити з нього розуміння, що все, чим володіємо, є даром любові Бога, Його відкритості для нас. Це повинно вчинити нас відкритими для Бога і ближніх, готовими прийняти любов від Христа й поділитися нею з іншими. Коли зрозуміємо істоту Божої любові – приймати й дарувати, станемо, як святий Миколай, свідками живої присутності Христа у світі. Тоді Ісус щедро наповнить добром наше особисте життя та довкола нас. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист