Лиши це тепер. Так бо личить нам здійснити всяку правду.

Мт 3,13-17

Події після народження Ісуса Христа щораз більше відкривають правду про Нього – ким Він є насправді. Євангелисти показують нам, як Ісус зростає як людина та поступово відкривається, об’являється людям Його божество. Одночасно ці події відкривають нам іншу правду – про людину, погляд Бога на неї та стосунки людини з Господом Богом. Тобто показують мету приходу Христа на землю: відновити в нас Божу подобу, стосунок любові людини, як Божої дитини, з Богом, як люблячим Отцем, визволити її з неволі гріха для життя вічного.

Питання правди завжди важливе, актуальне для нас. Потреба правди є в кожного з нас. Та розуміння й застосування правди у житті буває різне. Воно часто є суб’єктивне, а не об’єктивне, як незмінна норма і добро для всіх. Сьогодні політики й звичайні громадяни розглядають, пояснюють правду через призму користі. Багато людей вважають правдою чи правдивим те, що корисне їм, тобто бачиться спочатку власне добро, а потім добро іншої людини. Сучасне людство любить і приймає ту правду - істину, яка корисна для нього, а не приймає тієї правди, яка викриває його негативи, йде всупереч його волі та бажанням, ставить певні вимоги перед ним. Тим самим здійснюється народна мудрість: „Правда очі коле”.

Як приклад можна навести те, що у східній традиції є кілька християнських привітань, які пов’язані з великими релігійними святами: традиційне Слава Ісусу Христу, Христос посеред нас, Христос раждається, Христос воскрес. Як декому важко змінити форму привітання у різдвяний чи великодній час. Коли такої простої правди люди не можуть виконати в житті, то що говорити про більш важливі правди: 10 заповідей чи Святі Тайни.

Подібно в духовному житті Божа правда часто зводиться серед християн до вирішення особистих проблем з Божою допомогою, ніж пошуку самого Бога, пізнання Ісуса і себе в світлі Його правди, щоб збудувати з Ним міцний зв'язок віри та любові. Саме від сили цього зв’язку залежить успіх у вирішенні життєвих справ, а міра правди в ньому сприяє цьому успіху.

Кожен успіх у духовному чи щоденному житті – це об’явлення правди про любов, милосердя, всемогутність Бога, про велику цінність людини для Господа та відповідно її покликання до життя з Богом у вічності. Бо ніщо в нашому житті не стається без дії Бога – прояву Його любові до нас, як навчає Ісус: „Я виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, - той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете ” (Йо 15,5).

Хрещення Ісуса ще більше відкриває нам правду про Бога, що Він не тільки є разом з нами як людина, як це було у Різдві, а також присутній, бере участь у житті людини, переживає разом з нею радість та гріховні упадки. Ця подія показує, як Бог через Ісуса Христа поступово наближається до нас і об’являє нам свою любов, запрошує нас до взаємної любові та довіри.

Правду про велику любов Бога до нас пізнаємо у словах науки Ісуса Христа. Чим більше слухаємо слова Ісуса, відкриваємося Йому, тим більше Бог відкривається нам – показує свою любов, дає розуміти події життя, які провадять до розуміння Божих правд, пізнання величі Божої любові, способів, яким Господь любить нас і дарує любов.

Те, що прийняття правди не завжди є простою і легкою справою, бачимо в дискусії Івана Хрестителя з Ісусом під час Його хрещення на Йордані. Іван був свідомий більшої гідності Ісуса від себе. Ісус згідний з тим, що Іван потребує хрещення від Нього, однак наказує йому охрестити Себе, щоб виконати Божу волю. Бо у справі спасіння послух Богові важливіший, ніж наші добрі наміри. Тому Христос звертається до Предтечі: „Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду” (Мт 3,15).

Ісус хреститься не для себе, а для спасіння – добра всіх людей, їхньої участі в Царстві Небесному.

Спасіння, в основі якого є Божа любов, приходить до нас від небесного Отця через Ісуса Христа, а не через самі Божі знаки. Христос, як Божий Син, найтісніше з’єднаний з Отцем в любові. Тому тільки Він може дарувати нам цю любов у повноті, з’єднати нас з Богом, а тим самим запевнити нам спасіння. А для цього потребуємо вміння, готовності слухати голос Господа Бога, який є голосом любові. Ісус може вчинити дітьми Божими тих, хто відкривається вірою на слово Боже та виявляє послух Ісусові. На цій дорозі до неба необхідно виявляти послух Йому, довіряючи Його словам, щоб звершилася уся справедливість Божа на нас.

Отож, для нас немає кращої, правдивішої дороги до Царства Небесного як Ісус Христос та слова Його науки: „Я – дорога, правда і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене” (Йо 15,6), „Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя” (Йо 8,12). Амінь. 

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Миколи Бичка, ЗНІ з Нюарку (США)