Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля.

Лк 2,22-40

У нашому житті є багато різноманітних зустрічей: з членами родини, з сусідами будинку, товаришами в школі, навчальному закладі, на місці праці. Зустрічі бувають товариські, ділові, любовні. Лише одна зустріч може наповнити наше життя сенсом - зустріч з Ісусом. Вже сама назва нинішнього свята Стрітення, яка походить від слова зустріч, потверджує правдивість цієї думки. Прикладом цього є праведний Симеон Богоприємець, який знаходиться в центрі нинішнього свята – Стрітення Господнього.

Марія та Йосиф приносять Ісуса до храму сорокового дня за законом Мойсея, щоби поставити Його перед Господом, посвятити на службу Богові. Цим вони показують, що приймають Ісуса як великий дар, але також усвідомлюють, що лише в Божих руках Дар Божий є Даром.

Тільки при співпраці з Ісусом та Його ласкою дари приносять належні плоди: змінюють на краще нас і наше життя, щедро наповняють його добром.

Коли Марія і Йосиф принесли Ісуса до храму, щоб представити Його перед Господом, старець Симеон зміг прийняти Його в свої обійми. Ця мить наповнила сенсом усе життя Симеона, він відчув себе вповні щасливим, виразивши це словами: „Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі, бо мої очі бачили твоє спасіння”. Цей праведник на міг померти, не побачивши Ісуса, боявся померти без цієї зустрічі.

Як читаємо в одному із апокрифів, єгипетський цар Птоломей II хотів поповнити свою Олександрійську бібліотеку книгами Старого Завіту. Всі книги треба було перекласти з єврейської мови на грецьку. Для цього вибрали в Ізраїлі наймудріших мужів. У числі 72-х учених прибув і праведний Симеон. Він перекладав книгу пророка Ісаї. Власне під час перекладу виявив дивні, як йому здалося, слова: «Ось діва в утробі зачне, і народить Сина...», - тож вирішив слово «діва» замінити на «жінка». Однак у цю мить, коли він хотів виправити ці слова, йому з'явився ангел і, зупинивши його руку, сказав: «Май віру написаним словами, ти сам переконаєшся, що вони здійсняться, бо не пізнаєш смерті, доки не побачиш Христа Господа, який народиться від чистої і Пренепорочної Діви». З того дня праведний Симеон почав очікувати пришестя Господа.

Ці слова Ангела стали пророчими – минали десятиліття, а Симеон все жив і жив. І кожен день чекав, коли ж з’явиться світові Месія, народжений від Діви. У рік, коли святому виповнилося 360 років, Святий Дух привів його в Єрусалимський храм. І сталося це в той же день, коли Йосип Обручник і Діва Марія принесли до святині немовля Ісуса, Якому виповнилося 40 днів, щоби посвятити Його Богові. Дух Святий відкрив Симеонові, що дитина, яку тримає на руках Діва Марія, і є очікуваний Месія, Спаситель світу. Старець, прийнявши на свої руки Христа, виголосив пророчі слова: «Нині відпускаєш слугу Твого, Владико…, бо мої очі бачили твоє спасіння». За переказами, Симеон прийняв очисну жертву, яку принесли Марія і Йосиф, пішов додому і в цей день помер.

Все духовне життя християнина має бути наповнене зустріччю з Богом. Коли метою нашої молитви, участі у богослужіннях і Святих Тайнах є найперше зустріч з Ісусом, а не просто звичай чи якась життєва потреба, тоді вона справді радикально змінює наше життя. Для цього, за прикладом Симеона, потрібна тверда віра й непохитна надія на Господа Бога. Тільки особиста зустріч з іншою людиною дає можливість глибше пізнати її, зроджує в серці віру, надію і довіру до неї. Тоді міцний взаємний зв'язок змінює життя. Симеон багато років очікував зустрічі з Ісусом – справжнім щастям для себе, і вона відбулася. Приклад праведного Симеона навчає нас, що успіх у праці, Божа допомога приходять завдяки нашій твердій вірі й наполегливому прямуванню до мети. У цьому нас переконує апостол Павло: „Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний” (Рм 5,5). Якщо Святий Дух провадить нас у життя, то Він завжди впевнено приведе нас до вибраної мети. Хто в своєму духовному житті шукає Ісуса, тому Він дає надію, силу і витривалість в очікуванні здійснення її. Христос наповняє нас духом ревної молитви й світлом Святого Духа розпізнати, коли Він приходить до нас зі своїми ласками, здійснюючи власні слова: „Вас ненавидітимуть усі за моє ім'я, але хто витриває до кінця, той спасеться” (Мт 10,22). Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист