Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет.

Мт 2,13-22

Одного разу Ісус, навчаючи, сказав до апостолів: „Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служили, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох" (Мр 10,45). Та перш, ніж Христос почав своє служіння людям, Йосиф і Марія виховували Його як людину, служили Йому.

Згадані слова Спасителя вказують на одну із важливих рис Різдва Христового. Перша та, що в особі Ісуса Бог наблизився до людини, ставши людиною, разом із нею проживав на землі. Друга риса – Божий Син, а в ньому сам Бог, прийшов послужити людині: визволити з неволі гріха і вчинити її учасником свого царства. У світі слуги служать панам, а тут Творець світу служить людині - своєму творінню. Таким чином небесний Отець засвідчив свою велику любов до нас.

Особливими проявами служіння Бога людям і одночасно Його любові до нас є головні середники духовного життя: Служба Божа, Сповідь і Причастя. А також інші Святі Тайни, менш вживані: Хрещення і Миропомазання, Єлеопомазання, Подружжя. Іншими знаками такого служіння є різні явища природи: ніч і день, дощ, тепло, сонце. Цими дарами природи Ісус також служить людям – дбає про наше добро, різні життєві потреби. Бог все це дарує нам із любові. Воно не залежить від нас. Ми нічого не можемо тут зробити, вплинути самі на погоду чи самостійно здійснити Святі Тайни. Лише приймаємо і дармо користаємо з них.

Христос нічого не вимагає від нас за погоду, дари природи чи Святі Тайни, крім одного – прийняти Його вірою і щирою любов’ю.

Люди радіють, коли мають можливість отримати безкоштовно або зі знижкою певні ліки, дешевше щось купити. Так економимо гроші на інші життєві потреби.

Якою ж великою має бути наша радість, коли Ісус дармо обдаровує нас любов’ю різними способами, особливо у Святому Причастю, перебуваючи у нашій душі. Чи ж не повинні ми безмежно радіти від цього і з усього серця дякувати Богу за такі дари, виконуючи радо Його волю.

Свята Родина – Йосиф і Марія – це чудовий приклад служіння ближнім. Йосиф навчає нас послуху і довіри Богу. Усе, що наказує йому Бог через ангела, він досконало виконує: втікає у Єгипет від переслідувань Ірода і потім повертається в Назарет. А пізніше самовідданою працею теслі дбає про потреби Святої Родини. Марія – це приклад покори і згоди з волею Бога. Святість Діви Марії більша від святості Йосифа, бо вона непорочно зачата, але не гордиться, не вивищує себе тим. Богородиця підкоряється чоловікові, слухає свого обручника Йосифа, ставлячи на перше місце волю Бога. Діва Марія своєю скромністю старається подобатися Господу, а не людям.

Сучасне суспільство переживає кризу служіння, безкорисливої любові. Сьогодні ведеться боротьба за рівність чоловіків і жінок під гаслом гендерної ідеології. Але цим керує дух індивідуалізму. Люди хочуть бути самостійними – повністю незалежними від нікого. А тим самим не бажають упокоритися, служити іншим. Представники такої рівності думають тільки про себе.

Готуючись до свята Народження Ісуса Христа, подаруймо Спасителеві нашу правдиву любов – готовність жити згідно з Божими заповідями і виконувати у всьому Його волю – послужити іншим, як це чинили Йосиф і Марія. Хай це свідчить про відкритість нашої душі, бажання прийняти Христа у своє життя як найдорожчий скарб за прикладом батьків Христа. Бо наше найбільше щастя – бути разом з Ісусом і постійно насолоджуватися Його любов’ю. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист