З Тебе бо засяяло Сонце правди – Христос Бог наш.* Він ... дарував нам життя вічне.

Лк 10:38-42; 11:27-28

Ми звикли до того, що звичайний, цивільний рік починається першого січня. Католицька Церква пов’язує церковний рік з особою Ісуса та Його Різдвом, тому розпочинає також у січні.

Східна Церква за традицією вшановує осіб, які пов’язані з великими релігійними святами, подіями з життя Христа. Найближчою особою до Ісуса є Діва Марія. Тому на початку церковного року Церква святкує Різдво Богородиці. Тим самим розпочинає Історію спасіння від приходу у світ Божої Матері, Яка народить Божого Сина як людину. Адже Христос прийшов на землю для добра людини, а не для Своєї слави. У святі Різдва Марії дуже виразно заховане послання про те, як життя однієї людини, проведене у згоді з Божою волею, може змінити історію світу.

Народження Діви Марії свідчить про важливість людини в Божому плані спасіння. Євангелист Іван навчає, що Бог є любов’ю. Його любов досконала, не є самолюбна. Щастям Бога є те, коли Він має можливість ділитися Своєю любов’ю з людьми, наповняти нею світ. Тому ми повинні радіти, стати щасливими від того, що можемо бути учасниками, посередниками, свідками Божої любові у світі.

Люди на землі знаходять щастя в тому, коли мають становище, здобувають славу, достаток, стають відомі.

Християнин щасливий тоді, коли поширює любов і присутність Ісуса у світі, зближає людей до Бога.

Господь наблизив Марію до Себе через Її непорочне зачаття. А Божий Син, через народження з Неї, наблизився до людей як Спаситель та їхній вірний приятель.

Під час багатьох богородичних свят ми читаємо Євангеліє про сестер Лазаря – Марту і Марію. Цей уривок особливим чином підкреслює чесноти, які в унікальний спосіб посідає Пречиста Діва Марія і вони присутні в особах Марти та Марії. Коли Ісус перебував в домі цих сестер, Марта старалася приготувати їжу для численних гостей, які прийшли разом з Ісусом. А Марія сиділа біля Христа й слухала Його науку. Поведінка Марії об’являє правду, що залежно від того, чий та який голос входить у нашу свідомість, серце, таким є і наш погляд на себе, ближніх, Бога, світ та життя.

Марта представляє людей, які творять добро чисто по-людськи, заспокоюючи земні потреби людей, діють власними силами. Марія уособлює тих, які спершу намагаються пізнати Божу любов, а потім роблять добро не з обов’язку, а в дусі любові до Бога та ближніх, з надією на Бога, а не на себе. Чим краще пізнаємо любов Бога, тим більше наповнимо нею свої вчинки та життя. Божа любов дає нам силу виконати будь-які обов’язки.

Одна жінка щиро молилася, щоб її чоловік щасливо повернувся з війни. Вона щоденно в цьому намірі відмовляла вервицю, жертвувала на Служби Божі та жила надією, що Матір Божа вислухає її прохання. Але одного дня їй принесли телеграму зі страшною звісткою, що її чоловік загинув на полі битви. Страшний розпач потряс душу вбитої горем жінки. Замість того, щоб у такому душевному потрясінні кинутися до стіп Діви Марії, вона почала нарікати, проклинати та в засліпленні дійшла до того, що кинула до землі Хрест і присягнулася, що відтепер вже ніколи не приклякне до молитви, а її нога не переступить порогу церкви.

Через тиждень вона отримала листа від чоловіка, який написав, що важко поранений, але небезпека вже минула. Цей лист, як грім серед ясного неба, знову потряс її душу, що вона до кінця не довірилася своїй Небесній Неньці. Однак, як бачимо, її молитви не були даремними, її не підвела Божа Матір. Тепер проминув розпач і прийшло щире розкаяння. Вона зі сльозами щирого жалю покаялася за свої нарікання й відтоді розповідала всім, що швидше сонце погасне на Небі, ніж мала би забути про своїх земних дітей найкраща Небесна Мати.

Діва Марія поєднала в собі чесноти Марти та Марії. Божа Мати вміла слухати слова Христа, приймати Божу любов і ділитися нею з ближніми. Марія досконало виконала заповіді любові Бога та ближніх. Вона допомагає нам у справах земних і духовних. Але робить це з особливою метою, щоб через отримані дари за Її посередництвом ми пізнали Бога й наблизилися до Нього, любили Ісуса та в Ньому остаточно знайшли своє щастя, як Богородиця.

Коли Ісус говорить, що Марія вибрала кращу частку, яка не відніметься від неї, то в цих словах йдеться про заклик Ісуса, який усуває кордони між людьми. Його учнями та свідками покликані бути як чоловіки, так і жінки.

Через народження Діви Марії, а потім і Її згоду прийняти Божу волю стати Матір’ю Спасителя – ми звільнилися від влади смерті та були всиновлені Богом: «Як же сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.» (Гл 4,4-5).

У святі Різдва Пречиста Діва Марія прикладом Свого життя запрошує усіх не боятися довірити Богові наше життя. Різдво Богородиці показує усім мету життя. Бог дав нам життя, щоб у ньому ми пізнали Ісуса, любили Бога та ближніх і це стало для нас дорогою до неба. Амінь. 

о. Михайло Чижович, редемпторист