Перед Господом будеш ходити, щоб приготувати йому дорогу.

Лк 1,1-25; 57-68; 76; 80.

Коли говоримо про Івана Христителя, бачимо, що його життя було незвичним: воно мало славний початок, але завершилося трагічно. Предтеча отримав від Бога особливе завдання: об’явити людству Божого Сина як Месію та Спасителя. Для гідного виконання цього завдання, Іван належно приготувався, здобув велику святість. Він ревно закликав людей до покаяння й навернення, щоб вони увірували та прийняли Ісуса як очікуваного Месію.

Коли Христос прийшов на Йордан прийняти хрищення, Предтеча переконливо показав Його людям як Спасителя Ізраїля: ,,Ось Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу”. Життя Христителя завершилося мученицькою смертю. Цар Ірод відтяв Іванові голову, бо він до кінця зберігав вірність Божій правді. Однак доля Івана Христителя насправді має позитивний, а не негативний кінець. Він має серед святих найбільше свят у церковному році.

Предтеча був особливою особистістю, про що свідчать вже самі обставини його народження. Народження Христителя вказувало на близький прихід Бога у світ для спасіння людства. Обставини народження Івана подібні до обставин приходу у світ інших великих Божих мужів, про яких читаємо у Старому Завіті: батьки Івана – Захарія та Єлисавета − були вже старшого віку і, як колись Аврам і Сара (батьки Ісаака), не мали дітей. Кожна з цих пар отримала дитя у спосіб, який виразно підкреслював, що життя є унікальним Божим даром, а не людською справою і кожна особа має особливу місію в Божому плані. Про це свідчать слова молитви Захарії: ,,І ти, дитино, пророком Вишнього назвешся”. Ім’я Іван означає «Божа милість». Через нього Господь подарував його батькам Свою особливу любов. Іван Христитель мав стати тим, хто «ітиме перед Ним (Ісусом Христом) з духом та силою Іллі». Він, за словами пророка Малахії, «наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків». Ця місія не буде легкою, адже Предтеча буде змушений відкривати очі народу на дуже прикрі факти, бо Ізраїль часто був народом Божим тільки за назвою, а за способом життя уподібнювався до язичників. Тож Іван мав особливе завдання: через покаяння й навернення приготувати людей на прихід Божого Сина та Спасителя людства.

За прикладом Івана Христителя наше життя пов’язане з певними життєвими подіями та обставинами. Батьки є попередниками для своїх дітей. Через батьків Бог приготовляє дорогу та закладає основи життя для наступних поколінь. Також деякі особи відіграють важливу роль у житті церкви та держави. Тому християни повинні дивитися на себе та життя не лише для здійснення власних бажань, а як виконання Божих задумів, творення добра для народу.

Життя Предтечі вказує на природу Божого діяння в Історії Спасіння: Бог завжди проявляє ініціативу, перший виходить назустріч та пропонує Свою милість через укладення з людиною особливого Союзу, клянучись у вірності. Коли ж людина відходить від Бога і, як наслідок, переживає труднощі, Бог все ж пам’ятає, згадує про неї та виявляє їй численні милості.

Час народження Івана Христителя, якого сам Ісус пізніше назве найбільшим з-поміж народжених від жінок, є тією втіхою, яка показує діяння Божої любові, явленої Отцем через Ісуса Христа. А втіхою є те, що Бог завжди вірний і пам’ятає про кожну людину, бо в Ісусі прийшов «шукати і спасти те, що загинуло» (Лк 19,10).

Виконання Божої місії в нашому житті іноді буде стикатися з труднощами, випробуваннями, але коли ми з Ісусом, Він провадить нас у житті, дає мудрість і силу робити добро й перемагати зло.

Допомагає знаходити щастя: мати мир, радість та любов у душі. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист