Що з того хлоп’яти буде?

Лк 1,1-25;57-68;76;80

За останні два століття відбувся великий розвиток науки і техніки. Це полегшило умови праці та покращило життя людини. Оцінюючи сьогодні цей період, бачимо, що сама людина і її погляд на життя не змінилися в кращу сторону, а навпаки – погіршилися. Ставлення до життя, як найбільшого дару на землі, стає щораз більш негативне. Життя саме в собі перестає бути для людей найбільшою цінністю, стоїть перед великою небезпекою знищення (йому загрожує щораз більше небезпек). Про це свідчить спосіб життя людей.

Сучасна людина працює не для того, щоб гідно жити, а живе заради короткочасної приємності та вигоди свого тіла. Життя має для неї вартість настільки, наскільки заспокоює її самолюбні бажання.

Свято Різдва Івана Христителя запрошує нас до роздумів над великим Божим даром життя. Зокрема пропонує знайти відповіді на питання: Що таке життя? Для чого живемо на землі? Як збудувати добре життя і захистити його? Які існують нині небезпеки для фізичного і духовного життя людини у сучасному світі?

Розвиток науки і техніки, відкриття законів природи не принесли найважливішого плоду – люди не навчилися шанувати дари природи. Через нерозумне використання цих дарів, зокрема атомної енергії, знищено здоров’я і життя мільйонів людей. Прикладом є Херосіма і Нагасакі, Чорнобиль. Це спричинило також ракові, віл інфекційні та інші хвороби.

Бачення окремими особами щастя у владі, славі й достатку позбавило життя мільйонів осіб війнами, вбивствами. Як часто в нових чуємо повідомлення про різні вбивства на Україні та у світі нині. Під впливом сліпого матеріалізму людина руйнує своє життя шкідливими звичками: алкоголем, наркотиками, азартними іграми, абортами, а навіть самогубством. Щастя у достатку змушує людину постійно працювати, часто ризикувати життям та здоров’ям, а вкінці (старості) – ні здоров’я, ні спокійного життя.

Можна сказати, що тілесне життя стало середником, а не метою старань людини, суперечне давній мудрості: „Працюємо, щоб жити, а не живемо для праці”, тобто достатку заради достатку. Ці приклади показують що людина може досягти без Бога. Життя у такий спосіб не служить добру людини, а обертається проти людини.

Сьогодні існує багато небезпек, які руйнують не тільки фізичне, а ще більше духовне життя. Проблеми тілесного життя і здоров’я є наслідком руйнування духовності людини – об’єктивних цінностей, здорової моралі, почуття власної гідності. Знищення духовного життя починається із переваги матеріальних цінностей над духовними. Сучасне людство все оцінює через призму матеріальну, вигоду тіла. Розуміння людини зведено до матеріального рівня, тілесного виміру – гроші, їжа та розваги. Це створює бачення щастя у матеріальних речах, а метою життя стає їхнє нагромадження. Більше багатства – більше щастя.

Причиною матеріалізму є хибне розуміння людської гідності. Гідність людини проявляється тепер не в любові і добрі, а в багатстві і славі. Метою життя не є правда і любов, а достаток. Таким чином ціллю життя не є спільне добро, добрі стосунки, з яких воно випливає, а власна вигода. Сучасне правило щастя звучить так: „Важливо те, що ти маєш, а не те, ким ти є” Таким чином людина часто будує своє щастя несправедливим збагаченням. Для неї не важлива дорога до нього, але сам результат за всяку ціну.

Духовне життя сильно руйнують нині фальшиві цінності і принципи – різного роду ідолопоклонство: забобонність, гороскопи, гадання, ворожба, екстрасенси, обереги (червоні нитки, підкови), східна медицина, побудована на основі магії.

Великої шкоди духовності людей завдає сучасна мода з різними магічними, сатанинськими елементами, символами. Дивним є явище, коли науковий прогрес підвищує рівень цивілізації, так що людина наслідує тварин, носячи їхні зображення або частини тіла на своєму одязі. Вони є прикладом для неї, а не особи. Масової популярності набуває сьогодні використання як елементів одягу, взуття, біжутерії, канцтоварів вух тварин. По-людськи це вважається звичайною прикрасою. Насправді це символи поклоніння сатані під видом моди, зло, замасковане під виглядом добра. Бо це є елементи емблеми організації Плейбой, яка займається поширенням розпусти з допомогою преси, тобто культу злого духа. Коли подивитися на зовнішність теперішніх людей, не знаєш, чи це людина, чи тварина.

Під впливом матеріалізму ідеалом людини не є правда, а становище, поведінка іншої особи. Ми приміряємо до себе чуже життя, поки не знайдемо те, що начебто підходить нам. Таким чином хочемо чуже щастя вчинити своїм. Однак така дорога до щастя не завжди допомагає нам віднайти себе у житті. Ми всі різні. Для цього потрібно шукати власну ідентичність, а не копіювати когось, вміти прийняти себе таким, як є, яким створив мене Бог, бути собою.

Людина не вміє цінувати себе, власної гідності, не знаходить сенсу життя, бо не пізнає своїх талантів тілесних і духовних, а лише земні дари: гроші, багатство, приємність. Не шукає тим самим присутності Бога у своєму житті. Аби стати щасливим, потрібно відкрити у собі здібності, як середники для здобування добра. По отриманих дарах маємо пізнати місію, до якої покликав нас Господь. Цим відкриємо найбільше багатство і щастя – любов Бога, яка глибока, щира і незмінна до людини. Саме вона може принести нам у житті найкращі дари – здоров’я, душевний спокій, добру долю, повагу і успіхи, тобто справжнє щастя. Тому християнське розуміння щастя звучить так: „Важливо для кого, а не для чого живу”.

Якби Іван Хреститель чи його батьки занадто думали, що про них скажуть люди, історія людства пішла б інакше. Та Божа воля зробила цю історію саме такою, як ми знаємо. Так само особливою є історія у кожного з нас. Потрібно шукати Бога, а Він дасть нам відповіді на всі питання життя. Головне – радіти і сумувати у своєму житті разом з Богом, і тоді зможемо знаходити щастя у кожній хвилі життя. Амінь. 

о. Михайло Чижович, редемпторист