Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім.

Мт 2,1-12

Святкуючи Різдво Христове, у Євангелії знаходимо конкретні обставини народження Ісуса. Божий Син приходить на землю і приймає на себе все, що переживає кожна людина. Обставини народження Христа мають важливе духовне значення. Вони свідчать про досконалість Божої любові, що Господь не ставиться з упередженням до когось чи чогось: що хтось походить не з того роду, не так виглядає, не так вдягається.

Бог приймає всіх однаково, бо з любові створив кожну людину подібною до Себе, тому всіх любить так само. Бог приходить до всіх людей, до кожного і всім дарує Свою любов.

Ісус народився за селом, щоб бути близьким до тих, хто віддалений від суспільства, від рідного дому й перебуває на самоті, на чужині. Народився у печері, в убогих умовах, які є символом солідарності зі всіма убогими, зокрема з тими, які сьогодні через війну втратили житло та матеріальне забезпечення.

Про народження Христа ангел сповіщає найперше пастухам – простим людям. Пастухи багато часу проводили поза домом, пильнуючи отари овець, жили в простих умовах. Тож рідко бували в синагозі, не мали можливості виконувати всі релігійні звичаї. Тому до них ставилися з певною погордою, як до людей нижчої категорії, неосвічених, грішників. Ті, яких народ не поважав і відкидав, вони удостоїлися ласки першими побачити й привітати Ісуса – Спасителя світу. Божий Син, прийшовши на землю, зійшов у безодню людського гріха, щоб визволити людину з гріховної неволі.

Христос, будучи дорослим, зустрічався з грішниками, хворими, показуючи цим близькість Бога до людини, важливість її для Себе. Словами та вчинками Ісус свідчив істину, що Господь не перестав любити людину навіть через її гріх. Прикладом плодів Божої любові, тобто навернення, є Марія Магдалина, митарі Матей і Закхей. Вони навернулися, бо пережили зустріч із живим Богом і відчули дотик Його безмежної любові. Ісус не боявся забруднитися фізично від контакту з хворими чи грішниками, бо ставив особу вище всяких приписів. Проявляв солідарність зі всіма, повертав їм людську гідність. Господь виразив цю правду такими словами: ,,Бог бо так полюбив світ, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього не загинув, але мав життя вічне” (Йо 3,16).

У нашому житті трапляються різні обставини. Народження Ісуса показує, що у всіх обставинах ми не самі, а з нами є Христос: коли ми хворі, у нас криза роботи чи сім'ї, зневіра. Тому у всьому можемо сподіватися на Його поміч. Потвердженням цього є слова Спасителя: ,,Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені і облегшу вас” (Мт 11, 27). Близькість Бога до людини апостол Павло пояснює так: ,,Ви ж знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли” (2Кр 8,9), ,,Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини” (Флп 2,6-7).

Ісус Своїм народженням об’явив істину, що Бог є близьким до людини, разом із нею, тому від того моменту ніхто не зможе казати, що Бог мене покинув, забув, не розуміє мене. Коли Бог все знає про нас і є з нами, то розуміє нас, все, що переживаємо. Тож готовий допомогти у всьому, захистити нас.

Один священник під час теперішньої війни повертався з окупованої території додому. Прибувши до кордону сусідньої вільної області, він пішки йшов п'ятнадцять кілометрів до найближчого села. Там зустрів його чоловік, який провів отця до міста, де був транспорт. На підході до міста священника зустрів військовий, колишній його парафіянин, який допоміг йому доїхати додому.

Під час цієї довгої пішої подорожі отець молився вервицю й Ісус вислухав його молитву, послав поміч через добрих людей. Так здійснилися слова Христа: ,,Але волосина з голови у вас не пропаде” (Лк 21,18). Коли хтось довіряє Йому, над тим завжди є Божа опіка.

Різдво показує, що джерелом щастя є Бог. Людина щаслива, коли з’єднана з Богом. З’єднання подібне до сходження на гору – гору блаженств, зближення до Господа, яке потребує зусиль. Хто вірує і любить Ісуса, той знайде його, як пастухи та царі через молитву, Слово Боже й Святі Тайни і з’єднається з Ним. Знайшовши у житті Ісуса, знайдемо для себе справжнє щастя. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист