Його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло.

Лк 8,16–21

Свято Непорочного Зачаття Богородиці своєю назвою часто затримує нашу увагу на чистоті та святості Марії. Те, що Діва Марія вільна від гріхів, не було Її заслугою чи її батьків Йоакима й Анни. Непорочне Зачаття Божої Матері – це передусім дія Бога. Адже Він є джерелом усякого добра на землі. Цю правду потверджують слова молитви свята: ,,Ти від гріха первородного не є очищена, але наперед захоронена, єдина з усього людського роду”.

Першим прикладом дії Бога є Йоаким і Анна. Від дитинства до старості Господь Своєю ласкою удосконалював їхню праведність, зміцнював віру й чинив їх готовими прийняти у відповідний час очікувану дочку Марію, тобто сповнення Божої волі.

Так само непорочність Марії не була Її заслугою, а даром Бога, Який вибрав Її на Матір Божого Сина. Богородиця була присутня в Божому плані спасіння вже у момент первородного гріха. В описі цієї події Творець звертається до змія словами: ,,Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством” (Бут 3,15). Для здійснення спасіння Господь наперед передбачив і вибрав на заміну Єві іншу жінку, якою стала Діва Марія. Тому зробив Її вільною від первородного гріха, щоб Вона могла без перешкод народити Божого Сина як людину й привести Його у світ.

Основою духовного життя християн є віра, яка об’являє істину, що добро у світі – це найперше дія Бога. А ми вже поєднуємо з нею свої людські старання, через які добро стає реально присутнім у світі.

У Євангелії на свято Непорочного Зачаття Ісус говорить про світло та слухання. Богородиця та її батьки добре знали Божий закон і досконало виконували Його, їхня душа була наповнена світлом Божої правди, тому вони виразно бачили присутність і дію Бога в їхньому житті, у всьому виконували Його волю. Завдяки цьому здобули багато Божих дарів, а передусім дочку – майбутню Божу Матір.

Одне з важливих завдань духовного життя – наповнити себе світлом віри, пізнання Божої правди, а через неї самого Бога та Його любові. Духовне світло Христової науки допомагає бачити в житті присутність і дію Бога в подіях, обставинах, особах, розуміти Божу волю, вартість і сенс усього.

Світло віри нагадує нам про те, що не сама молитва, Богослужіння чи Святі Тайни вирішують проблеми. То Ісус Своєю ласкою змінює нас і життя, чинить їх кращими. А різні прояви побожності допомагають нам бути відкритими й готовими на дію Бога, дозволити Христові проявити Його волю в нас, прийняти й використати потрібні дари. Цю істину виразно бачимо в Непорочному Зачатті Марії.

Коли подивимося на життя Богородиці, то важливою рисою її святості була покора, бо Вона не привласнювала собі ніякого дару, не приписувала жодної заслуги в чомусь, але все вважала Божим даром, дією Бога. Марія була цілковито віддана волі Бога й безкорисливо служила, довіряла Йому.

Якось маленький син запитав батька: ,,Тату, а ти бачив Бога?” ,,Ні, сину. Але я бачив Його сліди!” ,,Сліди? Куди Він ішов?” ,,Він торкнувся людини, і вона стала доброю”. ,,Я теж бачив Його сліди!” - вигукнув хлопчик і міцно обійняв батька. Любов, правда, доброта людей – це сліди Бога у світі.

У житті буває так, що людина дбає про побожність, але не завжди швидко отримує її плоди, не бачить виразно присутність, допомогу та опіку Бога. Дехто навіть жаліється, що молиться, але Господь не допомагає вирішити проблеми. Однак проблема не в Бозі, бо Його любов до нас досконала й Він робить усе для нашого добра. То ми буваємо не завжди готові зрозуміти й прийняти Божу волю, йти в житті за світлом Божої правди та любові. Бо замало читаємо Євангеліє й пізнаємо науку Ісуса, мало молимося про дари Святого Духа. Тому нам бракує духовного світла віри бачити присутність Христа в житті, чути Його голос у своїй душі. Нині Богородиця своєю довірою вчить нас здобувати світло Божої ласки та вміти виразно бачити присутність Бога з нами.

У сьогоднішньому святі Непорочного Зачаття Марія запрошує нас дбати про правдиву побожність, наповнену покорою, терпеливістю, згодою з волею Бога, довірою та надією на Нього. Тобто умовами, які дозволяють Богові діяти в житті, проявляти Свою всемогутність і любов та наповняти добром. Щоб завдяки цьому Ісус був з нами завжди і всюди та щоб здійснилися слова апостола Петра: ,,Бог бо гордим противиться, але покірливим дає благодать” (1Пт 5,5). Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист