Подай сюди твій палець і глянь на мої руки.

Йо 20,19-31

Євангельські події неділь після Пасхи мають одну головну мету: утвердити нашу віру, що Ісус є Божим Сином та Богом, Який має владу над життям і смертю. Тільки Він чинить людину щасливою. Першим прикладом цього є апостол Тома. Він три роки перебував разом з Ісусом, бачив різні Його чуда, та коли Спаситель помер на хресті й був похований у гробі, не міг швидко повірити, що Він третього дня воскрес із мертвих. Для цього потребував особистої зустрічі з Христом.

Коли Тома побачив живого Ісуса й рани на Його тілі, то негайно повірив у Його воскресіння та виразив свою віру в це словами: ,,Господь мій і Бог мій” (Йо 20,28). Тома назвав Ісуса своїм Господом, Який керує життям та щастям кожної людини.

У першу неділю після Воскресіння, – апостола Томи, Церква старається зміцнити нашу віру в Боже милосердя, яке є істотою Пасхи. Божий Син з любові до нас помер і воскрес, щоб ми мали життя вічне.

Тому Христос каже, що прийшов на землю не судити, а спасти світ Своєю любов’ю і милосердям: ,,Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним - світ спасти. Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, - той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого” (Йо 3, 16-18).

Читаючи Євангеліє про навернення Томи, бачимо, Ісус Христос уже являвся учням після Воскресіння. Через тиждень Він знову приходить до них у ту ж кімнату? Навіщо? Одна з причин — апостол Тома, який не був під час першої зустрічі з воскреслим Ісусом і не повірив розповідям інших апостолів у Його воскресіння. Господь не хотів залишати його в невірі, тому запропонував торкнутися Його ран і самому переконатися, що Він воскрес. У певному сенсі, Ісус ніби повернувся з Томою на Голготу, до підніжжя Хреста, від якого той утік. Це терпеливе, любляче розуміння Спасителем людської немочі оживило в серці апостола віру, яку він висловив вигуком: «Господь мій і Бог мій!» (Ів 20, 28). Віра зробила його здатним проповідувати Євангеліє і віддати життя за Господа.

Історія Томи показує, що Божа любов охоплює не лише прощення наших гріхів, якими б тяжкими вони не були. Бог також розуміє наші немочі й терпеливий до нашого повільного духовного зростання. Ісус Своїм милосердям прагне визволити нас від сумнівів, страхів і почуття провини, які є проявом людської недосконалості. Ця свобода дозволяє кожному з нас, як і Томі, наповнитися благодаттю Христа, вірно йти за Ним усюди й сподіватися на воскресіння та вічне щастя в небі.

Щодня Ісус Христос приходить до нас, щоб ми могли переконатися, що Він наш Господь і Бог. Його любов і милосердя невичерпні. А бажання нашого спасіння ніколи не вигасає. Тому молитвою й читанням Євангелія зміцнюймо свою віру і пам’ятаймо, що кожне чудо, зроблене апостолами, кожне їхнє слово випливали з досвіду Божої любові. Цю любов Ісус оновлює в нас щодня через нашу молитву й Святі Тайни й ніколи не перестане робити це. Божа любов і милосердя та спасіння приходять до нас дорогою відкритого серця та довіри Ісусові. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист