Як не побачу на його руках ран від цвяхів ... не повірю!

Йо 20,19-31

Навернення апостола Томи відкриває нам важливу правду віри про безмежну любов Бога до людини. Тому Ісус робить різні кроки й прикладає усі старання, щоб відкрити правду про свою велику любов до нас і бажання нашого спасіння. Він показав це своєю смертю на хресті й славним воскресінням із мертвих. Коли апостол Тома особисто зустрів живого і воскреслого Христа й переконався у правдивості цього факту, тоді відчув себе справді щасливим.

Ісус Христос своїм воскресінням запрошує нас до пошуку правди про Бога та про себе, яка є однією з основ щастя людини. Вірити в Ісуса й любити Його - означає бути чутливими до того, що є правдивим, пізнати Істину; якою є сам Христос, щоб не дати себе одурити тому, що фальшиве та оманливе. Воскресіння Христа, як Сонця правди, що нам «життя освітлює» - показує сенс життя, страждань і навіть смерті кожної людини: ми сотворені для воскресіння в Христі і наше земне життя є чуванням-очікуванням цього воскресіння – бути разом із Богом у любові. Божа правда – це дорога до нашого щастя в Бозі. Пізнавати правду, означає пізнавати Христа – дорогу до щастя.

Ми живемо у світі культури підробок і неправди, фальшивих продуктів і облудних ідеологій. Настала епоха постправди, коли дійсність наче твориться для чиїхось приватних інтересів, «на замовлення», незалежно від того, що насправді відбувається з цілими народами, культурами та окремими особами.

Правда для сучасної людини перестає бути цінністю. Хоч сьогодні у світі ведеться боротьба за правду – права людини, свободу, демократію, однак люди не шукають самої правди – духовних цінностей і моральних критеріїв життя, а лише користі від неї для свого тіла - матеріальної вигоди, слави, приємності. Тому кожен християнин, який вірить, що Христос воістину воскрес, повинен спитати себе самого: чи істина для мене важлива? Чи, можливо, я деколи нехтую правдою, бо мені комфортніше жити без неї, не турбуватися її пошуком? Чи я вмію сказати собі правду про власне життя і свої недоліки, а не приписую їх іншим і скидаю на інших свої гріхи?

Нинішнє людське життя проходить у середовищі «підробок та обману» - є ніччю для людства і, фактично, вмиранням людського духу. Бо без правди людина гине, як квітка без сонця. Пророк Ісая напоумляє про таке лихо, кажучи: «Горе тим, що зло добром звуть, а добро - злом; що з пітьми роблять світло, а зо світла - пітьму; що гірке роблять солодким, а солодке гірким! Горе тим, хто у своїх очах мудрі та перед собою самими розумні!» (Іс 5,20-21).

Віра в Бога й життя згідно з Божою правдою не ставлять перед нами якихось надзвичайних вимог. Потрібно лише прийняти себе таким, яким я є, яким створив мене Господь, керуватися в житті духом правди та любові, найперше дбати про духовні цінності, берегти дар життя. Та багато людей сьогодні не приймають цього простого правила Божого щастя для людини. Вони воліють обтяжувати себе десятками різних речей, справ, керуючись таким чином людським розумінням щастя – чим більше, тим краще: постійно переживати за красу свого тіла, достаток, похвалу від людей, шукати спокою у різних шкідливих звичках. Витрачають на це чимало грошей, отриманих важкою працею. Натомість Ісус очікує від нас одне: вірувати в Нього, довіряти Його словам та єднатися з Ним у молитві й Святих Тайнах і на це не потрібно витрачати жодних коштів.

Святкувати Пасху, Воскресіння Господнє серед такої ночі означає бути служителем Істини, світочем Сонця правди – Христа, що освітлює нам життя, віддаючи перевагу добру душі та духовним цінностям. Приклад апостола Томи є закликом до всіх нас шукати воскреслого Спасителя. А його дотик до ран на тілі Ісуса – це символ нашого особистого обов’язку шукати правду і йти до неї, їй служити і про неї свідчити перед могутніми світу цього, навіть ризикуючи власним життям. Свідчити істину – це пасхальне покликання кожного християнина.

Правда має власну силу, яка перемагає брехню так само звитяжно, як Христос подолав смерть, як світло усуває темряву, а сонце виганяє рештки ночі. Коли матимемо відвагу жити в правді, то станемо свідками сили Воскресіння Христового, побачимо, що її треба не так боронити, як, радше, показувати власним життям, за прикладом апостола Томи чи мироносиць, які запевняли апостолів про воскресіння Ісуса, навіть коли ті не вірили їм.

Саме сьогодні у світлі справжньої Істини-Христа нам треба пізнавати своє минуле і з довірою до воскреслого Спасителя впорядковувати своє теперішнє. Силою Його перемоги над брехнею будуймо своє майбутнє – не примарне (не реальне), темне чи сумне, а світле і радісне, у повноті життя, яке маємо в Господі.

Шукаючи добра і свободи, ми шукаємо правди, що маємо право бути вільною і розвинутою державою. Про це нагадує нам Христос словами: „Пізнайте правду і правда визволить вас” (Йо 8,32). Церква у молитвах Утрені Пасхи називає Христа Сонцем правди. Тільки Він знає добро і зло, може допомогти нам розрізнити правдиве добро і зло, дати силу жити у світлі правди, бо найперше Сам є правдою – „Я – дорога, правда і життя” (Йо 14,6). Нехай світло Воскреслого Христа – Сонця правди – заохочує нас до глибшого пізнання Божої правди, просвічує кожного з нас до відповідального служіння істині та дає відвагу і витривалість для здійснення цього перед темною брехнею лукавого.

Ісус Христос своїм воскресінням засвідчив правду, що добро перемагає зло, а життя перемагає смерть. Коли ми будемо жити згідно з наукою Ісуса Христа, вона наповнить наше життя світлом правди, миру, добра та любові – справжнього щастя. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Миколи Бичка, ЗНІ з Нюарку (США)