Піди на шляхи та огорожі й силуй їх увійти, щоб дім мій наповнився.

Лк 14,16–24

Коли в недільному Євангелії чуємо притчу про велику вечерю, вона вказує на те, що ми наближаємося до великого торжества Різдва Христового. Бо через тиждень будемо святкувати народження Ісуса Христа.

Прихід Ісуса на землю величний тим, що Він приносить нам звільнення від гріхів і Божу любов, яка дарує справжнє щастя.

Якщо уважно прочитаємо притчу про вечерю, то вона показує велику любов господаря. Чоловік запросив на вечерю багато гостей, та запрошені відмовилися прийти. Тоді господар двічі послав слуг запросити на свою вечерю всіх убогих та подорожніх. Турбота чоловіка про численну присутність гостей на вечері, щоб вона не пропала, свідчить про його велику щедрість.

На прикладі господаря Ісус показує щедрість самого Бога, знаком якої є прихід у світ Божого Сина. Небесний Отець послав на землю Свого Сина для нашого спасіння. Цим Господь показав Свою велику любов до людей, турботу про життя вічне для нас. Цю турботу Христос продовжує здійснювати в Церкві, зміцнюючи нашу віру словами Євангелія. Дарує Своє милосердя прощенням гріхів у Сповіді та любов через Тіло й Кров у Євхаристії.

Одного разу чоловік прийшов додому пізно з роботи, як завжди втомлений і побачив, що біля дверей його чекає п'ятирічний син. ,,Тату, можна у тебе дещо спитати?” ,,Звичайно, що сталося?” ,,А скільки ти отримуєш грошей?” ,,Це не твоя справа!” - обурився батько. А потім додав: ,,Навіщо це тобі потрібно?” ,,Я просто хочу знати. Скажи, будь-ласка, скільки тобі платять за годину?”

,,Ну, насправді, 500. І що?” Син дивився на нього знизу вгору дуже серйозними очима. ,,Тату, можеш позичити мені 300 гривень?” ,,Ти просиш тільки для того, щоб я дав тобі гроші на якусь дурну іграшку?” - злився той. ,,Негайно йди до своєї кімнати й лягай спати! Не можна бути таким егоїстом! Я працюю цілий день і дуже втомився, а ти поводишся негарно. Малюк тихо пішов до своєї кімнати і зачинив за собою двері. А батько продовжував стояти у дверях і сердитися на прохання сина. "Як він наважився питати мене про мою зарплату, а потім просити гроші?"

Але через деякий час батько заспокоївся і почав голосно розмірковувати: ,,Можливо, йому дійсно потрібно купити щось дуже важливе. Ну їх, тих триста гривень, він ніколи не просив у мене грошей. Коли батько зайшов у дитячу кімнату, його син вже лежав у ліжку. ,,Ти не спиш, синку?” - запитав він. ,,Ні, тату. Я просто лежу”, - сказав хлопчик. ,,Здається, я відповів тобі занадто грубо”, - промовив батько. У мене був важкий день і я просто зламався. Мені так шкода. Ось гроші, які ти просив”. Хлопчик сів на ліжку і посміхнувся. ,,Ой, тату, дякую!” - радісно вигукнув він.

Потім син дістав з під подушки ще декілька дрібних купюр. Батько знову розлютився, коли побачив, що у дитини вже є гроші. А маленький хлопчик зібрав всі гроші і уважно рахував купюри, а потім знову подивився на батька.

,,Навіщо ти просив гроші, якщо вони у тебе є?” Той сказав правду. ,,Тому що мені не вистачало. Але тепер мені достатньо”, - сказала дитина. ,,Тату, тут рівно п'ятсот. Чи можу я придбати одну годину твого часу? Будь ласка, приходь завтра раніше з роботи, я хочу, щоб ти повечеряв з нами”. Наші діти так швидко ростуть і найдорожче для них - це наш час, проведений із ними.

Роздумуючи над поведінкою гостей, які не прийшли на вечерю, гляньмо на них з іншого боку. У житті буває також так, що ті, які запрошують когось на гостину, не завжди дотримуються своєї обіцянки, кілька разів переносять зустріч на невизначений час. Цим проявляють взаємну недовіру, неповагу до запрошеного, зраджують надію, яку він покладає на нас.

Підставою вірності своїм обіцянкам є слова Христа: ,,Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших, ви мені зробили” (Мт 25, 40). Вірність своєму слову – це одночасно вірність Ісусові та любов до Нього на ділі. А невірність ближнім є невірністю Христові та браком любові, поваги до Нього. А також інша наука Спасителя: ,,За кожне пусте слово, яке скажуть люди, - дадуть відповідь судного дня за нього” (Мт 12,36). Тож у ставленні до ближніх виразно проявляється правдивість нашої віри та любові до Бога. Справжня любов зажди вірна й ніколи не зраджує.

Пригадаймо собі притчу про таланти. Слуги, які примножили таланти, цим проявили вірність панові й отримали за це велику нагороду. А невірний слуга, який змарнував талант пана, був суворо покараний. Вірність Ісусові гарантує нам життя вічне, а через невірність своїм словам, ми втрачаємо Ісуса та участь у Царстві Небесному. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист