А хто погубить свою душу мене ради та Євангелія, той її спасе.

Мр 8,34-9,1.

.

У хресті Ісус показав нам свою велику любов – джерело сили, спроможності жити вірою і любов’ю до Бога. У неділю по Воздвиженні Христос запрошує іти за Ним через життя до осягнення мети нашої віри - Царства Небесного. Запрошення Христа до його учнів є вимогливе, однозначне. Це вказує на його важливість, яка випливає з мети подорожі – спасіння. Бо немає для людини чогось важливішого як спасіння душі, отримати найбільший дар у світі – вічну Божу любов. Осягнути цю мету можна тільки разом з Ісусом, а не власними силами. Для цього потрібна вірність і довіра Йому та Його слову.

Сьогодні люди шукають щастя у світі, власними силами, у вигоді тіла, йдуть за голосом світу – моди та реклами. Цим вони відрікаються Христа, бо не йдуть за словами Його правди, науки. Люди часто слухають голос світу у вигляді магії, ворожби, алкоголю, косметики, розпусти. Носять хрестики більше як прикраси, а не знак віри. Таким чином вони не хочуть відплисти на глибину духовного життя, тісного зв’язку з Богом, щоб від Нього отримати цінніше добро – любов і спокій душі. Багато осіб бажають радше стояти на березі цього світу - тимчасових земних розкошів і приємностей свого тіла. Вони не хочуть багато молитися, частіше сповідатися і причащатися, глибше розуміти Божі правди, щоб отримати справжнє щастя від Бога – мир душі.

У Євангелії неділі після Воздвиження Христос пояснює нам, що чим більше жертвуємо Богові свого часу, проявляємо довіри, тим більше отримуємо земного і духовного добра, справжнього щастя. Ментальність теперішнього світу сформована так, що люди хочуть багато щастя, добра за малу ціну. Однак ціна нашого спасіння найвища – це смерть Христа. Їй не можуть дорівнювати жодні скарби світу. Відповідно ми маємо пожертвувати Йому все своє життя пошуком духовних цінностей, освячення душі, твердої віри, повної довіри, щирої любові до Ісуса, слухаючи слова Його науки.

Чудо великого улову риб, про яке читаємо цієї 18 неділі, потвердило правдивість і силу слів Ісуса. Воно є також знаком Ісуса як Бога. Чудо риб стало для Петра нагодою пізнання правди про себе. Він відчув різницю між собою і Богом, святості Христа і своєї гріховності. Це відчуття було Божим знаком, запрошенням довіритися Ісусові з огляду на майбутню місію – бути пастирем Христової Церкви.

Між чудом ловлі риб і подорожжю в житті разом із Христом є важлива спільна думка – спасіння потребує міцного зв’язку з Христом – віри і довіри. Петро під впливом чуда відчув на морі, що стоїть перед Богом. Він виразив це відчуття Божества Ісуса, впавши на коліна перед Ним, кажучи: „Відійди від мене, Господи, бо я грішний чоловік” (Лк 5,8). Щоб ми могли розпізнати і відчути Божу допомогу для нас, потрібно відчувати святість і присутність Бога в храмі, під час молитви, в Святих Тайнах, щоб це наповняло нас живою вірою й покорою та свідчило про нашу повну відкритість на Божу ласку: „Бог гордим противиться, покірним же дає благодать” (Як 4,6).

Хрест допомагає збудувати міцний зв'язок віри, любові та довіри з Христом. Вшанування Хреста Господнього запрошує нас впевнено йти в житті за Ісусом – все переживати, вирішувати разом з Ним. Тоді не буде сумнівів у наших рішеннях, знеохоти, зневіри в їхньому виконанні, а завжди певність успіху, бо в його основі є постійна допомога Ісуса, як твердить апостол Павло: „Я можу все в тому, хто укріплює мене”. (Фил 4,13). Якщо ми йдемо життєвою дорогою разом із Христом і будуємо своє життя згідно з Його наукою, тоді світло Божої правди освітлює його, наповняє Божа любов, і ціль життя – Царство Божої любові починається для нас вже тут на землі. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист