Бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити.

Мт 2,13-23

Народження Ісуса Христа – це надзвичайно радісна подія тоді, 2000 років тому, і сьогодні. Та мало є людей, які розуміють і користають з цієї радості. Як тоді, так і сьогодні у світі панує Ірод, який старається позбавити людей радості й миру, які походять від Христа.

Ісус Христос народився як людина 2000 років тому і продовжує народжуватися духовно у людських серцях. Він приходить до нас у словах Євангелія та Святих Тайнах. Коли ми приймаємо слова Божої правди – науки Ісуса Христа до свого серця та черпаємо Його любов у Тайнах Сповіді й Причастя, то цим приймаємо Спасителя до свого серця, запрошуємо Його у своє життя. Тим самим Христос народжується духовно в нашій душі й стає джерелом миру і радості.

Святий папа Іван Павло ІІ та папа Франциск називають сучасну культуру – культурою смерті. Диявол робить різні старання й прикладає всі зусилля, щоб позбавити нас справжнього миру і радості, які приносить нам Ісус. Він намагається витіснити з нашого розуму Божу правду й посіяти там переконання, що джерелом добра, миру, радості, любові для нас є матеріальні речі та вигода тіла – краса і слава. Для цього він поширює у світі різні ідеології, речі як іродові середники людського миру та радості: ворожба, нетрадиційна медицина, оперта на магії, розпусна мода, прикраси, ігри.

Злий дух руйнує у нас дар любові та її плоди через фальшиву побожність. Дехто вважає своє перебування в храмі успішним, коли помолиться приватні молитви і вшанує улюблені ікони. А якщо є потреба – посповідається. Коли християнин робить такі речі під час Служби Божої, цим ставить свою побожність вище від молитви Церкви – Літургії. Така побожність, насправді, є проявом самолюбства, ніж любові до Бога, надією на себе, ніж на Ісуса Христа. Бо якщо для людини не важливо те, що відбувається в храмі, тільки особисті бажання, вона не чує і не пам’ятає яке було Євангеліє і проповідь, значить не шукає зустрічі з Ісусом, лише особистої користі в молитві чи Святих Тайнах. Такою побожністю ми не отримуємо добра, а радше обманюємо, обкрадаємо самих себе.

Якщо віримо в Ісуса, але не приймаємо або не керуємося Його наукою в житті, а думкою світу, то цим вбиваємо у своїй душі Божу правду, а разом з нею Ісуса, вбиваємо в собі Божий мир і радість.

Христос своєю наукою нагадував людям, що наша гідність – це Божий образ і подоба, Божа любов у нас. Натомість світ переконує людей, що їхня гідність і щастя полягають у вигоді та приємностях тіла з допомогою прикрас, косметики, алкоголю, наркотиків, ігор. Ці речі є середниками людського щастя – миру і радості тіла.

Віра запрошує нас шукати правдивий мир і радість у Бога, покладаючи в усьому надію на Нього.

Якщо ми віддаємо перевагу ворожбі, косметиці та міцним напоям – земним середникам щастя, тоді надія на себе переважає в нас надію на Бога. Цим ми вбиваємо в собі та в ближніх надію на Бога, на мир, який хоче принести нам Ісус.

Будь-яка приємність, вигода тіла – це самолюбство, а всяке самолюбство, це насилля над любов’ю Ісуса до нас. Христос зазнавав насилля практично з моменту свого народження. Спочатку від Ірода, потім від книжників, фарисеїв, первосвящеників, а сьогодні від нас через наші гріхи гордості та самолюбства.

Чинячи насилля над Ісусом – Його правдою і любов’ю в собі, ми пізніше проявляємо його у ставленні до наших ближніх через гнів, диктатуру, аборти, евтаназію, розпусту. Блаженніший Святослав у цьогорічному різдвяному посланні пише: „Уникаймо будь-якого насилля – у словах і вчинках – передусім у родинному колі, у стосунках чоловіка і жінки, батьків і дітей. Відкидаймо культуру смерті, яка допускає вбивство невинних ненароджених дітей і заохочує, як це вже буває у деяких країнах світу, важкохворих або старших людей вкорочувати собі віку під маскою так званої „солодкої смерті”, що є насправді нічим іншим, як викликом проти Бога і злочином проти святості й недоторканості людського життя.

Святкувати Різдво Христове – означає наповнятися миром і радістю з неба, які приносить Ісус і ставати носіями цього миру і свободи через поширення у світі Божої правди. Це сказати одночасно ні насильству гордості і самолюбства”.

Народження Ісуса Христа намагається пробудити у нас віру в доброту Бога, що Ісус є джерелом нашого щастя. Віра запрошує покладати в усьому надію на Нього, щоб вона принесла нам плоди Божого щастя: мир і радість, любов і достаток, здоров’я душі й тіла. Тому шукаймо Ісуса дорогою Божих заповідей, а Він подарує нам все потрібне для нашого глибокого і довготривалого щастя. Амінь. 

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Тараса Свірчука, ЗНІ з Нюарку (США)