Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа.

Мт 1,1-25

Неділя перед Різдвом вказує на те, що час і життя не стоять на місці, а постійно рухаються вперед. Божі плани незмінні й здійснюються незалежно від того, що відбувається у світі. Через тиждень будемо переживати велику радість народження Ісуса Христа, коли Божий Син прийшов на землю для спасіння людини. 

У Євангелії неділі перед Різдвом читаємо перший і дуже загальний опис народження Ісуса. У центрі цієї події є Марія та Йосиф. Євангелист Матей показує процес створення Святої Родини, як будуються стосунки батьків Ісуса – Йосифа і Марії. І як таким чином Бог та Його любов народжуються в серці людини. Йосиф, будучи вдівцем, готувався заручитися з молодою дівчиною на ім’я Марія. Жінка у той час не мала якогось суспільного статусу, була незахищена, тому потребувала опіки чоловіка. Та під час приготування до заручин виявилося, що Діва Марія вагітна. Святий Йосиф зіткнувся з іншим розвитком ситуації – Божим планом щодо подальшого свого життя, ніж планував собі. Йосиф, як праведний чоловік, хотів розійтися з Марією, уникнути таким чином проблеми, що його дружина очікує дитину від іншого чоловіка. І в цей момент вибору Йосифом подальшої своєї долі втручається Бог. Господь через ангела відкриває Йосифові правду, пояснює, що вагітність його майбутньої дружини Марії є дією Святого Духа, волею Бога, а не людини. Просвічений Божим світлом, святий Йосиф підкорився Божій волі, прийняв Діву Марію за свою дружину і згодився будувати з Нею своє подальше життя. А також стати опікуном Ісуса Христа. 

З інших описів народження Ісуса дізнаємося, що знаками цієї події було подвійне світло: блиск зорі, яка вказувала на прихід Божого Сина і духовне світло радості від народження Спасителя. Світло зорі об’явило східним мудрецям і пастухам народження Христа Спасителя та вказало їм дорогу до Нього у Вифлеємі. Зустрівшись з новонародженим Ісусом, пастухи й мудреці наповнилися духовним світлом радості. Це Боже світло попровадило царів іншого дорогою додому. 

Між стосунками Йосифа з Марією і обставинами народження Христа існує тісний зв'язок. Обидві ці події мають спільну основу – Божа воля. Святий Йосиф, прийнявши волю Бога через слова ангела, наповнився духовним світлом – звільнився від страху. Він довірився Богу й прийняв Марію за дружину, тому завжди перебував під Божою опікою, Господь провадив його у житті. 

Коли мудреці йшли за світлом зорі, а пастухи повірили словам ангелів, то цим прийняли Божу волю, дозволили небесному світлу провадити себе. Тому швидко знайшли Ісуса у Вифлеємі. Після зустрічі з Христом це Боже світло довіри попровадило мудреців додому безпечною дорогою. 

Пізно ввечері священник вирушив у далеке село, де ранком мав проповідувати Євангеліє. Проїжджаючи через темний ліс, він побачив двох хлопчиків, які йшли, міцно тримаючись за руки. Побачивши світло, діти дуже зраділи. Отець зупинився і запитав їх, куди вони йдуть. Виявилося, що діти йдуть на залізничну станцію зустрічати свого тата, якого давно не було вдома. Радість побачити тата перемогла їхній страх. 

Священник підвіз їх до самої станції та й поїхав своєю дорогою. Він роздумував, як часто люди, будучи в набагато кращих умовах, не шукають нагоди зустрітися з Богом. Вони не мають бажання шукати з Ним спільності, бо, очевидно, бояться і соромляться такої зустрічі, бо не знають і не люблять Ісуса. Але правдиві діти Божі перемагають всі перешкоди, щоб тільки мати радість зустрічі з небесним Татом. 

Підсумовуючи ці роздуми, можна сказати, що воля Бога є важливою умовою, щоб Ісус народився у нашому серці.

Бо коли приймаємо волю небесного Отця, то наповняємося Його любов.

А де є любов, там присутній Христос і Його світло надії. Шукаймо у житті Ісуса і з Ним знайдемо своє щастя. Амінь. 

о. Михайло  Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Тараса Свірчука, редемпториста з Нюарку (США)