„Так вони й зробили, і піймали велику силу риби”.

Лк 5,1-11

Євангеліє вісімнадцятої неділя після Зіслання Святого Духа належить до групи недільних Євангелій, де основною темою є любов. Подію чудесного улову риб Петром і його товаришами описав Євангелист Лука. Головна риса його Євангелія – це любов і милосердя Бога до людини, яку Він показав через Ісуса Христа.

Ловля риб Петром разом із товаришами відкриває взаємозв’язок віри і любові. Велика віра – послушна і покірна, приносить плоди любові. Поведінка Ісуса показує нам подвійний прояв віри на рівні розуму і вчинків. Як це відбувається у нинішній євангельській події?

Спочатку Ісус навчає людей з човна, пояснює їм таємниці Божого Царства. Своїм словом Він зроджує віру в їхніх серцяхі, на рівні розуму і почуттів.

Але на цьому не завершується навчання Спасителя. Ісус переходить від слова до діла – наказує апостолам знову закинути сіті ловити рибу. Петро з певним внутрішнім опором виконує наказ Учителя. І стається чудо: серед білого дня, коли це не реально, у сіті потрапляє велика кількість риби, яка не поміщається навіть у два човни.

Таким чудом Христос на ділі показав правдивість своєї науки, силу Божої правди і віри. Він дав апостолам і всім людям наочний приклад, як практично застосовувати віру, з якою силою вона діє у житті.

Найчастішим проявом нашої віри є особиста чи спільна молитва. Коли в молитві просимо Ісуса про якийсь дар (здоров’я, навернення, мир в родині), то наш пошук Божої допомоги не повинен обмежитися тільки до самої молитви чи зупинитися на ній.

Його потрібно продовжити, доповнити конкретними вчинками віри: християнською поведінкою, способом життя. Бо, як пише апостол Яків, віра без діл мертва. Тобто маємо створити сприятливі умови, щоб Господня ласка могла змінювати ситуацію або впливати на людину. Іншими словами, необхідно підготувати добрий духовний ґрунт, аби Божі дари могли закоренитися і діяти, проявити свою силу. Таким чином перетворюємо свою віру у вигляді слів молитви на віру вчинків.

Добрий ґрунт для Божої ласки створюємо поставою терпеливості, покори, лагідності, милосердної любові, прощення, згоди з Божою волею, виконанням всіх Божих заповідей, тобто розумним ставленням до ближнього.

Застосовуючи в такий спосіб віру на ділі, проявляємо передусім розуміння, що дари Божі не діють автоматично чи магічно – самі по собі. Часто зміна людини чи ситуації потребує часу, а тим самим нашої терпеливості, сили волі, прояву повної надії на Ісуса, а не на себе.

Відповідною християнською поведінкою, ставленням до людини проявляємо також розуміння того, що Господь не змінює людей Сам, а через нас. Наскільки поводимо себе по-християнськи, з такою силою Божі дари позитивно впливають на людей, яких хочемо навернути. Одночасно наші вчинки віри стають для ближнього видимим знаком добра від Бога, проявом Його любові, запрошують його відкрити свою душу для Христової правди.

Через чудесний улов риб апостолами Христос навчає нас, що коли ми не тільки молимося з вірою, а й живемо вірою, тобто нами керує дух покори, терпеливості, милосердя, прощення, згоди з волею Бога, тоді наше життя щедро наповняється присутністю і любов’ю Ісуса. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист