Ходіте, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину царство.

Мт 25,31–46

У м’ясопусну неділю в Євангелії читаємо науку Ісуса про Страшний суд, який буде при кінці світу. Якщо уважно придивитися до слів цієї науки, то побачимо, що у ній іде мова про мету життя – Боже царство. А не лише про нагороду за добро й покарання за зло. Бо ті, які в житті проявляли любов до Бога та ближніх, разом з Ісусом увійдуть до Царства Небесного. А ті особи, які не проявили любові, підуть у темряву кромішню.

Наукою про справедливий Божий суд Христос показує, що різні наші вчинки будуть мати вартість, користь для нас, коли надамо їм важливу кінцеву мету – перебувати з Богом у вічності. Земне життя дане нам для того, аби пізнати Бога та Його любов і створити міцний зв'язок любові з Ним, що ми покликані жити вічно в небі. Про це нагадує апостол Павло: ,,Хто вважає на дні, ради Господа на них вважає; і хто їсть, ради Господа їсть, бо ж дякує Богові; і хто не їсть, ради Господа не їсть і дякує Богові. Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе: бо коли ми живемо, для Господа живемо; і коли ми вмираємо, для Господа вмираємо. Отож, чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні. На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати” (Рм 14,6-10).

Осягнути щастя вічне допомагають нам різні життєві обставини, де маємо можливість проявити любов до ближніх: допомогти хворим, самотнім, голодним, подорожнім, ув’язненим. Цими вчинками засвідчуємо свою любов самому Ісусові. Коли щиро любимо ближніх, яких бачимо, то в них любимо Бога, якого не бачимо, як навчає апостол Іван.

Одного разу багатий чоловік дав біднякові кошик, повний сміття. Бідняк йому посміхнувся і пішов із кошиком. Витрусив із нього сміття, вичистив, а потім наповнив гарними квітами. Повернувся він до багача і повернув йому кошик.

Багач здивувався і спитав: - Навіщо ти мені даєш цей кошик, наповнений гарними квітами, якщо я дав тобі сміття? А бідняк відповів: - Кожен дає іншому те, що має у своєму серці.

Великий піст нагадує нам про те, хто ми є і для чого живемо на землі.

Що носимо в собі образ і подобу Бога, а маючи безсмертну душу, будемо жити вічно. Бог покликав нас до життя у цьому світі, щоб ми через добрі вчинки наповнили себе Божою любов’ю, яка з’єднає нас з Ісусом і принесе радість вічного щастя в небі. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист