Коли Син чоловічий прийде у славі своїй.

Мт 25,31-46

Третім кроком у духовному приготуванні до Великого посту є м’ясопусна неділя, в яку читаємо науку Ісуса Христа про Страшний суд чи кінець світу. Церква подає це Євангеліє, щоб через нього показати важливість та  кінцеву мету події, до якої провадить нас Великий піст. Готуючись до Пасхи Христової – урочистого вшанування хресної смерті і славного воскресіння Ісуса Христа, ми одночасно готуємося до власного воскресіння, переходу від земного життя до вічності – Царства Небесного.

Розповідь Ісуса про Страшний суд і кінець світу нагадує нам про важливість цієї події для нас.

Для християнина немає важливішої справи, як спасіння своєї душі й життя вічне.

Тому ми не можемо легковажно ставитися до цього, до власного вічного щастя в небі – неоціненного дару Божої любові. Бо наука про Страшний суд – це розповідь про любов Бога і людини.

Більшість із нас кілька раз у своєму житті чули розповіді про кінець світу. Час минув, але ні одне з цих пророцтв не здійснилося. Світ далі існує і життя в ньому продовжується. Останні 10 років у світі поширюється „нове об’явлення – пророцтво” про кінець світу під назвою „печать Бога живого”.

Ісус Христос після хрещення в Йордані перебував 40 днів у пустині й зазнав там спокус від сатани. І в теперішні часи злий дух намагається різними спокусами, неправдою заманювати людей до себе. З їх допомогою зводить багатьох з доброї дороги до Господа Бога. Отож, давайте дослідимо, чим насправді є це „нове пророцтво”, яка його справжня мета?

Автор печаті

Спочатку з’ясуємо автора цього нового „об’явлення”. Це Марія від Божого милосердя. Однак „книга істини” не подає точних даних про неї: реальне її ім’я та прізвище, дату народження, країну і місце походження, проживання на даний час. Ця „візіонерка” є якоюсь таємничою, невідомою, анонімною особою. Це перший аргумент сумнівів у правдивості даного пророцтва. Якщо Бог дає знаки для людства, то об’являє їх через конкретних людей, у визначений час та у зрозумілий для них спосіб, як це було у Фатімі, Люрді, у сестри Фаустини. Він чинить це з конкретною метою, а не загально, розмито, незрозуміло: Що? Як? Для чого?

Журналіст Майкл О’Фаррел дослідив, що за псевдонімом Марії від Божого Милосердя приховується збанкрутілий підприємець Мері Карберрі з Ірландії. Сама Мері Карберрі у свої „пророцтва” не вірить і виглядає, що вона робила це для банального заробітку.

Церква - посередник Ісуса

Якщо ця „печать” справді є знаком від Бога, то чому про це не знає Церква, Папа, не видано офіційних документів про його важливість і використання. Ісус Христос залишив на землі своєю заступницею святу Церкву і в ній усі середники, необхідні для спасіння, приготування людей до кінця світу, а її голові – апостолу Петру та його наступникам дав ключі Царства Небесного. Вони отримали від Христа знання і розуміння Божої правди та право правдиво пояснювати людям слова Божої істини. Якщо Христос щось робив би поза Церквою, скривав від неї, ігнорував її, значить чинив би неправдивими слова своєї науки. Але чи може Бог Сам Себе заперечити, мати дві правди, невірність своїм словам? Звичайно, що ні. Істотою Бога та Божества Ісуса Христа є правда: „Я – дорога, правда і життя” (Йо 15,6). Тому Христос, як Бог, завжди вірний своїм словам і ніколи не посилає неправди людям. Ось ще один доказ фальшивості послання „печать Бога живого” та „книги істини”.  

Розмір і назва книги

Вже сама назва послання „книга істини” викликає сумнів у його правдивості. Бо істиною є сам Бог, про якого розповідає нам Святе Письмо. Книга Біблії зібрала у собі всю Божу істину, яку Господь об’явив людині, і за розміром становить одну книгу, а „книга істини” має аж п’ять томів. Якщо відвічна Божа істина помістилася в одній книзі, чи ж нова „Божа істина” є настільки великою, що потребує аж п’ять томів? Якщо Бог є один, чи може бути в Нього дві істини? Коли в Господа буде дві істини, Він не буде правдивим Богом. Якщо у світі є один правдивий Бог, то й істина одна. Тому з самої назви даної книги можемо зробити висновок про неправдивість послання „печать Бога живого”, та всього, що з цим пов’язане.

Знак печаті

Знак „печать Бога живого” також викликає багато сумнівів і запитань щодо свого походження. Якщо він правдивий, де тоді знаходиться оригінал, щоб люди могли побачити й переконатися у його правдивості?

Багато сумнівів і запитань викликає вигляд та уклад „печаті”. Коли уважно прочитати текст „печаті”, то одна частина тексту суперечить іншій. У першій частині є заклик довіритися „печаті Бога живого”, а в другій – довіра Богові Отцеві через молитву до Божого милосердя. То що ж насправді захищає нас перед кінцем світу і другим приходом Христа: „печать” чи надія на Господа?

Також не зрозуміло, від чого саме захищає людей „печать Бога живого”? На її початку є такі слова: „Всі, хто приймуть цю печать, отримають захист для себе та своїх родин напередодні Другого Пришестя Христа”. З їхнього змісту випливає висновок, що Бог захищає нас від Ісуса Христа, тобто від Себе.

Спосіб і зміст послань та молитовник до них досить незрозумілої будови та змісту. Все багато раз повторюється, без логічного зв’язку, чіткої думки та конкретної мети. Це ще один аргумент визнати це об’явлення фальшивим. Якщо Бог сказав якусь правду, Він не об’являє її 10 раз. Його слово ніколи не втрачає сили, не треба повторювати його знову.

Кожен, хто увірував в Ісуса Христа та прийняв Тайни Хрещення і Миропомазання, вони залишили на його душі незатертий знак (печать) Живого Бога – Отця, Сина і Святого Духа, знак участі у Царстві Божому. Для чого тоді потрібен нам ще якийсь знак нашого спасіння? Немає потреби жодних інших знаків нашої приналежності до дітей Божих та Царства Небесного.

Увесь текст „печаті” і „послань” наповнений напівправдою, що однозначно є методом діяльності сатани.

Перестороги Христа

Про неправдивість таких речей (об’явлень, пророцтв) сказав сам Христос: „І коли хто скаже тоді вам: Глянь, ось Христос, чи онде, – не вірте, бо встануть лжехристи та ложні пророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних. Ось я попередив вас. Коли вам, отже, скажуть: Ось він у пустині, – не виходьте; ось він, у криївках, – не вірте!” (Мт 24,23-26), „Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! - ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі. Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім'ям пророкували? Хіба не твоїм ім'ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім'ям силу чудес творили? І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіть від мене, ви, що чините беззаконня!” (Мт 7,21-23).

Отож, коли хочемо мати певність спасіння, маємо пам’ятати, що то не ми спасаємо себе різними речами: „печатями”, оберегами тощо. Нас спасає Ісус Христос своєю любов’ю, яку приймаємо через слова Євангелія, молитву, Сповідь і Причастя: „Хто слухає моє слово й вірує в того, хто послав мене, має життя вічне” (Йо 5,24), „Я – дорога, правда і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене” (Йо 15,6). У справі спасіння перед нами стоїть одне завдання – виконати Божу волю. Тому слухаймо і виконуймо слова нашого Спасителя Ісуса Христа, на Нього покладаймо всю надію й цілковито довіряймо Йому, дотримуймося науки Церкви і не потрібно нам буде ніяких інших об’явлень, знаків чи середників, бо Христос вже зробив все, що необхідне для нашого спасіння. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист

Також пропонуємо вашій увазі відеозапис проповіді о. Миколи Бичка, ЗНІ з Нюарку (США)