„Все можливо тому, хто вірує”.

Коли переглянемо історію людства за останні десятиліття в Україні та світі, то побачимо там різні надзвичайні події: приємні – успіхи, спортивні перемоги, наукові відкриття, та сумні – катастрофи, війни, затримання когось за кримінальні правопорушення чи політичні висловлювання. Про це говорили у засобах масової інформації тиждень, місяць або два. Коли виникне якась нова надзвичайна подія, починають багато говорити про неї, а забувають про попередню.

Сьогодні чуємо багато розмов та інформації про епідемію коронавірусу та її наслідки: хвороби і смерть. Поки що не встановлено точної причини та боротьби з коронавірусом. Масове поширення цієї хвороби у світі вказує теж на надприродну її причину, тобто допуск Божого провидіння. Про це згадує митрополит Борис Гудзяк у своєму слові до вірних УГКЦ: „Сьогодні Господь промовляє до нас через те, що відбувається. Ми маємо нагоду відчути нашу глобальну солідарність і нашу глобальну неміч. Ми можемо трошки відійти від гордині наших технологій, нашого транспорту, нашого спорту, зрозумівши, що все це є дуже делікатне, що життя є великим даром, що його нам дарує Господь, бо Він прагне, щоб ми жили, жили з Ним”.

Гляньмо нині на хворобу, спричинену коронавірусом, очима віри та словами Євангелія. Можливо Бог допустив цю недугу для людей, щоб випробувати їхню віру та очистити світ від гріхів, які дуже занечистили його: гордості, самолюбства, ідолопоклонства, розпусти, в тому числі одностатевих шлюбів тощо. Таке вже траплялося багато разів в історії людства. Зі слів Ісуса знаємо, що людині шкодять не тільки різні фізичні хвороби, а й душевні. Найбільшою небезпекою для нас є „вірус” гріха: паніки, байдужості, ненависті, гніву, упереджень, гордині, егоїзму. Він віддаляє людей від Бога – джерела життя і щастя, руйнує Божу ласку, яка є найкращим ліком та захистом від всякого зла.

Щоби Бог допоміг та захистив нас від теперішньої недуги, треба проявити велику віру у Його всемогутність та покласти всю надію на Нього. Якщо Христос своїм словом воскрешав померлих, що по-людськи було неможливим, чи ж не може Він захистити, оздоровити нас від звичайних недуг? Немає сумніву! Сам Христос і слова Його Євангелія виразно свідчать правду: „Нічого бо немає неможливого в Бога” (Лк 1,37), „все можливо тому, хто вірує” (Мр 9,23).

Перед своїм вознесінням Ісус звернувся до апостолів словами: „А ось чуда, що будуть супроводити тих, які увірують: Ім'ям моїм виганятимуть бісів, будуть говорити мовами новими; гадюк руками братимуть, і хоч би що смертоносне випили, не пошкодить їм; на хворих будуть руки класти, і добре їм стане” (Мр16,17-18).

Наша віра в Бога принесе результати, коли проявимо її не на словах, а на ділі, „бо віра без діл мертва”, - каже апостол Яків. Як маємо виявити свою віру у любов та всемогутність Ісуса Христа?

Звичайно, треба дотримуватися загальних правил санітарної безпеки: чистоти рук, уникати контакту з місцями та особами, де присутній коронавірус. Але коли йде мова про Божий захист, тоді на першому місці має бути Божа правда. Сьогодні серед духовенства бувають дискусії, як правильно поводити себе у теперішній ситуації: чи здійснювати богослужіння у храмі з участю вірних та уділяти їм Святі Тайни, як причащати людей, чи дезінфікувати літургійний посуд (чаші, ложечки) після Служби Божої.

Тут виникає питання і нагода практичного прояву нашої віри. Храм – це дім Божий, місце святе - зустрічі зі всемогутнім Богом. Там, де присутній Господь, всяке зло втрачає свою силу. Здаймо історію: коли людям шкодили різні пошесті, вони збігалися до церков із благанням про порятунок і поміч. Особливою зустріччю зі Спасителем є Святе Причастя. Приймаючи з вірою тіло і кров Ісуса, отримуємо найкращий лік і захист проти будь-яких недуг. Що сильніше проти вірусів – кров Ісуса чи людський антисептик? Якщо кров Божого Сина очищає душу з малих гріхів, то так само очистить і від тілесних інфекцій. Кров Христа – найнадійніший „антисептик”. Тому немає особливої потреби чистити ложечки після причастя чи боятися заразитися вірусом у цій ситуації.

Апостол Павло висловлює щодо цього таку думку: „Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла, то скільки більше кров Христа, - який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, - очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!” (Євр 9,13-14). У молитві великого йорданського водосвяття є такі слова: „І дай їй благодать спасіння, благословення Йорданове, вчини її джерелом нетління, даром освячення, розрішенням гріхів, зціленням недуг, погубною для демонів, для супротивних сил неприступною, сповненою ангельської сили, щоб усі, що черпають і причащаються, мали її на освячення душ і тіл, на лікування від терпінь, на освячення домів і на всяку особливу потребу”.

А під час малого освячення води священик молиться так: „…благослови, очисти й освяти її, і даруй їй благодать, і благословення Йорданове, і силу, що очищує всі скверни і зціляє всяку недугу, і проганяє бісів, і всі підступи й хитрощі їх. І покажи силою, діянням і благодаттю Пресвятого Духа, щоб вона була всім рабам твоїм, що її з вірою п’ють, приймають і нею окроплюються, відпущенням гріхів, звільненням від терпінь, прогнанням усякого зла, помноженням чеснот, зціленням болістей, а домам і всякій місцевим освяченням і благословенням, відігнанням погубного і всякого злотворного повітря, і придбанням благодаті Твоєї”. Якщо освячені вода чи зілля мають Божу силу лікувати тілесні хвороби чи проганяти злих духів, то оскільки більшу силу має кров Христа.

Хто звертається по допомогу до Ісуса, вживаючи відповідні середники духовного життя, Він не допустить, щоб ми зазнали якоїсь шкоди від них. Маючи віру і надію на Христа, хай їхнім плодом буде глибокий душевний спокій щодо якоїсь шкоди нам від вірусів.

Деякі лікарі висловлюють думку, що від паніки – „вірусу страху” може померти більше людей, ніж від інфекційної хвороби коронавірусу. Люди іноді більше бояться, щоб через хворобу не втратити земне щастя: владу і людську славу, ніж самої хвороби. Пригадаймо собі, як апостол Петро йшов по воді до Ісуса. Поки дивився на Господа, йшов впевнено, як по землі. Коли глянув на морські хвилі, став тонути. Бо допустив у серце сумнів, що розбурхані хвилі сильніші, ніж Христос.

Маймо велику віру у батьківську любов і всемогутність Ісуса постійною молитвою, Сповіддю і Причастям, читанням Святого Письма і Він покаже нам силу своєї ласки та всемогутності.

о Михайло Чижович, редемпторист

Проповідь виражає погляд самого автора.