Будьте спокійні – це я, не бійтеся!

Мт 14,22–34

Боротьба учнів із бурею на морі – це передусім питання присутності Бога в людському житті: Його допомоги, опіки та любові. Бо від цього залежать плоди нашої віри. Наскільки життя людини наповнене присутністю Ісуса, Який є джерелом добра, стільки добра отримуємо. Христос, ідучи вночі по воді на поміч апостолам, промовив: ,,Будьте спокійні – це я, не бійтеся!” Але через слабкість віри й брак пізнання Господа учні сумнівалися, що то справді Ісус іде до них.

Коли в житті стикаємося з труднощами, проблемами, то часто виникає запитання присутності Бога біля нас: ,,А чому Бог це допустив? Чому не захистив нас від нещастя?” Тому перший прояв віри людини – це зв'язок із Богом, який запевняє нам потрібне добро. Без міцної єдності з Господом не зможемо отримати від Нього необхідні дари. На прикладі боротьби учнів із хвилями моря бачимо, що лише Христос може надійно захистити нас від небезпек, дарувати впевненість і душевний спокій. Тож першочерговою метою нашої побожності є пізнання Бога, Його всемогутності та любові. Тобто старання про міцну єдність із Господом. Потвердженням цього є слова Спасителя: ,,Хто слухає моє слово й вірує в того, хто послав мене, живе життям вічним” (Йо 5,24), ,,Хто їсть моє тіло й п’є мою кров, той живе життям вічним”, ,,Хто їсть моє тіло й п’є мою кров, той у мені перебуває і я в Ньому” (Йо 6, 54,56). А також повчання апостола Павла: ,,Все можу в тому, хто мене укріпляє” (Флп 4, 13). Подібне свідчення віри дав цар Давид: ,,Господь - мій пастир: Нічого мені не бракуватиме. Навіть коли б ходив я долиною темряви, - я не боюся лиха, бо ти зо мною” (Пс 23, 1,4).

Маючи міцний зв'язок з Ісусом, зможемо побачити Його присутність у своєму житті.

Тверда віра, наповнена пізнанням Бога, дає нам можливість розпізнавати знаки, які вказують на присутність Ісуса біля нас: cлова Євангелія, Святі Тайни, люди, події, обставини, успіхи. Хто не має твердої віри, тобто міцного зв’язку з Богом, той у найменших труднощах відчуває в душі, неспокій, невпевненість у собі, незадоволення, нарікання на брак Божої любові. Такі особи часто шукають допомоги у ворожбі та в людей.

Якщо подивитися на випробування чи війни ширше, коли в часі війни люди звертаються в молитві до Ісуса про допомогу й отримують різні оздоровлення, вирішення проблем, то це виразно свідчить про те, що Бог постійно є з людьми, але через слабку віру не всі бачать Його біля себе.

Проблема присутності Бога з людьми особливо стосується війни Росії в Україні. Переживаючи всі жахіття й наслідки цієї війни, багато осіб часто запитують: ,,А де є Бог? Чому Він допустив війну в Україні, не захищає людей від зла?” На це запитання можна дати подвійну відповідь. Бог ніколи не є автором будь-якої війни, нікому її не оголошує, не розпочинає. Зло зроджує гріх у серці людини й воно часто є наслідком людських гріхів.

Також політики, військові експерти виразно говорять, що вже давніше існувала перевірена інформація про наміри та плани Росії розпочати війну в Україні. Це були також Божі знаки про велике зло для нашого народу, які Господь давав через людей. Подібно Бог говорив через пророка Ісаю: ,,Я простягав мої руки день-у-день до бунтівливого народу, що ходив недобрими шляхами, за своїми примхами” (Іс 65,2). Але керівники легковажно поставилися до цього попередження, не подбали про зміцнення захисту держави. Тож через війну пожинаємо плоди зачерствілого серця, байдужості, легковажності осіб, відповідальних за безпеку нашого народу.

Отож, віра – це не тільки дія Бога в людському житті, а також відкритість серця на голос Ісуса, наша особиста відповідальність за свої обов’язки, за поширення добра між людьми та у світі.

Тож вчинімо завданням нашої побожності навчитися чути голос Бога й відповідати на нього виконанням Божої волі, відповідальністю за свої обов’язки. Тоді зможемо бачити й здобувати добро в житті, відчувати допомогу, опіку та любов Ісуса до нас, чути Його голос: ,,Не бійтеся, Я з вами!” Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист