Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?

Лк 18,18–27

У духовному житті важливе значення має розуміння добра. Від цього залежить наше дбання про добро та ставлення до нього. У сучасному світі існує досить розмите визначення добра та порядок цінностей, суб’єктивний підхід до всього. Кожен має свій спосіб оцінки добра. Можна сказати, що скільки існує людей, стільки є розумінь добра. Все це - прояв свободи, яка часто виходить нам на шкоду, а не на користь.

Віра через Боже Слово об’являє нам, що існує добро духовне й матеріальне, дочасне та вічне. Першим і найбільшим добром є Бог як Творець світу й усіх дарів у ньому. Серед усіх створінь на землі найціннішим є людина, яка має образ та подобу Бога, безсмертну душу й таким чином покликана до життя вічного. Всі інші земні блага Господь створив, щоб служили для добра людини.

Від пізнання Бога й себе та власної гідності залежить порядок цінностей для нас, вміння правдиво любити Бога й себе, знайти щастя у житті. Це пізнання приносить важливе духовне світло, розуміння, що добро стосується не лише тіла, але й душі, цілої особи, життя. Глибше розуміння добра допомагає у здобуванні благ та в боротьбі з гріхами. Освічена, свідома людина дбає про те, що приносить користь не тільки для тіла, тимчасово, а для цілої особи та життя. Такий погляд на речі допомагає також у боротьбі з гріхами. Християнин уникає всякого зла: малого й великого, будь-якого компромісу з гріхом. Навіть тоді, коли щось приносить якусь тимчасову приємність для тіла, а остаточно шкодить добру душі та особи, негативно впливає на життя. Потвердженням цього може послужити прислів’я: ,,Не все, що блистить – золото”. Не все що приємне для тіла – корисне, є добром для людини.

Сучасний світ двадцять першого століття вважають цивілізованим. Багато уваги приділяється такій цінності, як свобода. Однак на ділі розуміння свободи буває різним. Поняття свободи пов’язують передусім із життям, гуманним ставленням до живих істот. Проявом гуманності є захищати таке добро, як життя тварин, рослин. За знущання над тваринами у деяких державах встановлено суворе покарання у вигляді великих штрафів, а навіть тюремне ув’язнення. У той сам час, коли через війни у світі та в Україні гинуть невинні тисячі людей, світ переважно мовчить. За їхню смерть не карають Путіна та інших військових злочинців, не притягають до відповідальності.

Сьогодні часто говориться про цінність людини, її життя та свободу. Але повага до дару життя буває лише на слові, а не на ділі. Фальшива свобода нищить добро, яким є життя, абортами, евтаназією, різними видами залежностей: від алкоголю, наркотиків, ігор, соцмереж. Сучасна людина пояснює свою поведінку тим, що має владу над життям, право визначати, що з ним робити: народитися людині чи ні, скільки часу жити на землі й коли відійти до вічності.

На запитання юнака: ,,Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?”, - Ісус відповів, що ,,Ніхто не добрий, хіба один Бог”. Говорячи про добро, важливо пригадати слова апостола Якова: ,,Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла” (Як 1,17). Для християн Бог є найбільшим добром і джерелом добра, а зокрема любові. Вона становить основу спасіння, адже Боже Царство – це нерозривна любов людини з Богом. Якщо на всі земні речі дивитися у світлі віри та любові, ми будемо шанувати кожну з них, бо вони стануть для нас дорогою до Господа. Як ставимося до Божих дарів, так ставимося до Самого Бога. Хто правдиво вірує і любить Ісуса, для того кожен Божий дар буде добром, а особливо людина. Вони стануть для неї знаком Божої любові, яка приносить людині щастя й життя вічне. Амінь. 

о. Михайло Чижович, редемпторист