Він став голосно кричати: „Ісусе, сину Давидів, змилуйся надо мною!”

Лк 18,35-43.

Євангеліє цієї – 28 неділі по Зісланні Святого Духа, подає нам ще одну історію оздоровлення єрихонського сліпця. Щоб знайти в цій події зерно Божої науки, духовну поживу для себе, придивімося детальніше до її обставин: де і як відбулося оздоровлення сліпого юнака.

Першою важливою ознакою цього оздоровлення є духовний стан сліпця. Щоб отримати великі Божі дари, потрібно дбати про глибоке духовне життя. Євангелист Лука не подає інформації про те, як сліпець довідався про Ісуса. Єрихонський чоловік не бачив тілесно – цього видимого світу й те, що відбувається в ньому, не міг особисто бачити Христа й те, що Він робив, але мабуть з розповідей людей багато дізнався про нового Месію – Ісуса Христа, Його науку та чуда, які Він робив. Це зродило в нього велику віру в Ісуса і можливість оздоровлення. Коли Христос прийшов у його місто, сліпий, завдяки знанням про Нього, зумів використати цю нагоду – зустрітися з Ісусом і отримати оздоровлення - тілесний зір. Його пізнання Спасителя було настільки велике, що сліпий не тільки оздоровився, а й пішов за Ісусом. Юнак відкрив у Ньому великий скарб для себе та мету свого життя.

Щоб видобути цінні духовні скарби з нинішньої євангельської події, звернімо увагу на обставини, в яких вона відбулася. Для цього пригадаймо собі притчу про милосердного самарянина. Чоловіка побили розбійники, коли він ішов з Єрусалиму до Єрихону. Дорога з Єрусалиму до Єрихону символізує віддалення людини від Бога та його ласки і повернення до світу та гріха. Тоді вона попадає у руки духовних розбійників – спокус сатани, тяжких гріхів, які смертельно ранять душу. Але навіть тоді, коли люди є в найбільшому злі, нещасті, Бог є з ними, приходить до них, не покидає їх напризволяще. Нинішнє Євангеліє розповідає про те, що Христос прийшов також у сам Єрихон, який символізує людську гріховність, щоб дати сліпцеві нагоду засвідчити свою віру, отримати завдяки ній оздоровлення та піти за Ісусом. А це означає, що любов Бога до людини настільки велика, що ніщо не може перешкодити Йому прийти їй на допомогу. Коли ми шукаємо в житті Бога, Він зажди виходить нам назустріч. Доказом цього є свідчення одного воїна.

„Дорогі родичі! — писав син у листі із фронту. — Я багато навчився під час війни, утвердився у вірі, що існує Бог, бо одного разу, коли я стояв на варті з товаришем і розмовляв про релігію, він жартував і насміхався з моєї віри, а я боронив її, як тільки вмів. Що після цього сталося, не пам'ятаю, а коли отямився, побачив, що наше укриття розбите ворожим снарядом. Товариша, з яким ще недавно розмовляв, знайшов неживим, а я завдячую за своє життя Господу Богу, справи якого захищав. Із цього бачимо, що хто вірить і надіється на Бога, обороняючи Його честь, Бог не залишає без нагороди...

А ця подія мала місце у Вірменії у день перед всенародним лихом — землетрусом. Маленька дівчинка одних батьків, яка вже ходила до школи, зауважила, що багато її ровесниць носять хрестики на шиї, які дали їм при Святому Хрещенні. Ця дівчинка, прийшовши додому, запитала у мами, де її хрестик від Святого Хрещення. Мати подала їй цей хрестик, дівчинка з набожністю поцілувала і повісила його собі на шию. Наступного дня, саме у день землетрусу, ця дівчина перебувала у кімнаті будинку, який в той момент розвалився. Багато людей у ньому загинуло, чимало було калік, а вона з цього лиха вийшла здоровою і не пошкодженою. Кожен може зрозуміти це по-своєму. Одні скажуть — випадковість, інші — сила Божа, тобто кожен розумітиме це в силу своєї віри. Але потрібно визнати, що якась Божа таємниця криється в цьому: ця дівчинка немовби серцем відчувала небезпеку біля себе, почула Божий голос, який послав їй захист і допомогу через святий хрестик.

Старання сліпого чоловіка зустрітися з Ісусом, щоб стати здоровим, нагадують нам про важливість постійного поглиблення нашої побожності: зростати у вірі, надії, любові, довірі до Бога.

Глибоке духовне життя: особиста молитва, вивчення науки Ісуса Христа, Божих правд – катехизму, коли зміцнюємо себе ласкою у Святих Тайнах – свій зв’язок з Богом, це дає нам можливість виразно розпізнати присутність Ісуса в нашому житті, Його допомогу, розуміти знаки, які вказують на це. Тоді ми не пропустимо жодної нагоди зустрітися з Ісусом, прояву любові Бога до нас. Амінь.

о. Михайло Чижович, редемпторист