Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїля.
Йо 1,43-51
Євангелія неділь Великого посту вибрані саме так, щоб показати нам головні ознаки доброго посту чи кроки духовного приготування до свята Пасхи. Основне завдання посту – очистити себе з гріхів і наповнити Божою любов’ю, яка становить підставу духовного воскресіння.
У першу неділю посту читаємо про покликання перших апостолів: Андрія, Петра, Филипа й Натанаїла. Вони були учнями Івана Христителя й шукали очікуваного Месію – Ісуса Христа. Тож намагалися зустрітися з Ним, побачити де Він живе та пізнати Його.
Великий піст – час покаяння й навернення через очищення з гріхів. Щоб отримати прощення гріхів, звільнитися від них, потрібно зустріти Ісуса, пізнати Його любов. Пізнання Бога відкриває наше серце для Нього, допомагає створити міцний зв'язок із Ним. Цей зв’язок стає дорогою до очищення та освячення.
У другу неділю чуємо розповідь про оздоровлення розслабленого. Ця подія показує нам, що піст – це час оздоровлення. Молитва й Боже слово в часі посту допомагають пізнати власні гріхи й недосконалості. У Тайні Сповіді та Причастя зустрічаємося з Ісусом, Який Своєю любов’ю очищає та оздоровляє нашу душу й тіло, відновлює зв'язок любові з Богом.
Третя неділя – хрестопоклонна. Почитаємо святий хрест як джерело сили для духовної праці й боротьби в часі посту. Душевне оздоровлення провадить до довіри Христові, заохочує нас наслідувати Його приклад, йти за Ісусом та разом із Ним нести свій життєвий хрест.
Четверта неділя посту подає нам історію оздоровлення біснуватого хлопця. Ця подія відкриває правду, що Великий піст – це час духовної праці над очищенням із гріхів, недоліків, боротьби зі спокусами злих духів. Успіхи у цій праці та боротьбі можемо отримати лише з допомогою Ісуса, твердої віри та молитви.
У п’яту неділю посту Христос розповідає про хрищення та чашу, яку учні мають пити з Ним. Це знак тісної єдності, любові людини з Богом, правдивої дружби, тобто готовності все переживати з Ісусом: радіти й терпіти разом із Ним. Це ще один прояв довіри Богові.
Шоста неділя посту – це свято урочистого в’їзду Ісуса до Єрусалиму. Це вже певний підсумок посту, його плодів. Хто в житті шукає Ісуса, пізнає Його та йде за Ним, той знаходить у Божій любові власну гідність, сенс життя, радість – справжнє щастя.
Кінцевий плід посту – духовне воскресіння. Хто будує життя разом із Богом, любов наповнює його добром, перемагає смерть та зло.
Один мисливець любив ходити в ліс і в поле за здобиччю. Якось довго піднімався він на високу гору, стежачи за звіром, і, втомившись, сів на великому камені відпочити. Побачивши зграю птахів, що перелітають з однієї висоти на іншу, він почав думати: «Чому Бог не дав крил людині, щоб вона могла літати?» У цей час біля нього проходив смиренний самітник, і, впізнавши думки мисливця, сказав йому: - Ось ти думаєш, що Бог не дав тобі крил, але якщо тобі дати крила, то ти все одно не будеш задоволений і скажеш: «Крила мої слабкі, і я не можу з ними долетіти до неба, щоб побачити, що є там»; і якщо тобі будуть дані такі сильні крила, щоб ти міг піднятися до неба, то й тоді ти будеш незадоволений і скажеш: «Я не розумію, що тут відбувається». І якщо тобі буде дано розум, то знову ти не будеш задоволений і скажеш: ,,Чому я не ангел?” І якщо тебе зроблять ангелом, то ти знову будеш незадоволений і скажеш: ,,Чому я не херувим?” І якщо ти станеш херувимом, то скажеш: «Чому Бог не дав мені керувати небом?» І якщо дано тобі керувати небом, то й тоді ти не задовільнишся і, як хтось інший, зухвало знайдеш більшого. Тому завжди упокорюй себе і будь задоволений тим, що тобі дарується, і тоді житимеш із Богом».
Мисливець побачив, що самітник сказав істину, і подякував Богові, що послав йому ченця, який навчив його й відкрив йому шлях смирення.
Коли чуємо про Великий піст, то його називають часом покаяння і навернення. Щоб змінитися, стати кращими, для цього потрібно шукати Ісуса, зустрітися з Ним і пізнати Його в молитві, Божому Слові, Сповіді та Причастю. Тоді зможемо з’єднатися з Ісусом і отримати спасіння - участь із Ним у Божому Царстві. Апостол Андрій, почувши, що прийшов Месія, сказав братові Симону: ,,Ми знайшли Месію, Ісуса, Сина Йосифа з Назарету”. А Іван Богослов напише так: ,,Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має.
Покликання перших апостолів відкриває нам завдання посту: молитви, Божого Слова й покаяння: пізнавати Ісуса, щирим жалем очиститися з гріхів, щоб з'єднатися з Ісусом і мати життя вічне.
Прикладом побудови стосунків із Богом є Натанаїл. Ісус назвав його справжнім ізраїльтянином, похвалив за простоту, щирість і відкритість. Бог знає все про нас. Він не потребує, щоб ми вдавали з себе великого грішника чи праведника. Господь бажає, щоб ми прийшли до Нього в простоті, щирості та відкритості серця.
Пригадаймо, як Господь каже не бути літеплими – лише гарячими або холодними. Христос закликає нас до відваги – не боятися виявляти те, що маємо в собі. Бог не хоче, щоб ми вдавали з себе когось, ким ми не є, чого в нас немає. Корінням цього є лукавство, бо ми не є собою, не є такими, якими Бог створив нас.
Коли дивитися на піст у світлі пізнання Божої любові, простоти, щирості, відкритості, він не буде тяжким і сумним, а радісним і легким, бо лише Христос дарує мир і радість: ,,Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені і я облегшу вас”. Хай піст, молитва, покаяння будуть наповнені думкою про Ісуса та Його любов, а не лише про гріхи, і ми з радістю будемо виконувати обов’язки посту, очікуючи велику кінцеву нагороду - радість вічного життя. Амінь.
о. Михайло Чижович, редемпторист
Авторизуйтесь
Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах
Авторизуйтесь
Щоб залишати коментарі, авторизуйтесь за допомогою аккаунта у соціальних мережах